Автор фото, Getty Images
“Вода вперше зникла з криниці влітку десь чотири роки тому. Ми навіть були змушені виїхати з дачного селища до Житомира. А вже цього року вода зникла у криницях взимку, чого раніше ніколи не було”, – розповідає Марина Радомська, яка з родиною живе поблизу обласного центру.
Вона каже, що і в артезіанських свердловинах води також поменшало – на глибині 50 метрів її вже не дістанеш, жителі сіл викопують свердловини на 60-70 метрів.
Зима майже без снігу і мало дощів в Україні, як і в багатьох інших країнах Європи, стають причиною висушування ґрунту й усе більшого дефіциту води.
Історія, яку розповідає Марина, вже не унікальна для багатьох українських регіонів. Зникають озера, висихають болота і міліють річки. Південь України, кажуть кліматологи, подекуди набуває ознак напівпустелі та пустелі.
Причина не лише у тому, що опадів мало, а й тому, що температура повітря в Україні щороку збільшується. У 2024 році був абсолютний рекорд за усі роки спостережень за погодою.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Тож чого чекати у 2025 році, чи накриє спека Україну, попри те, що у травні тримається досить прохолодна погода?
Зникають озера і вода у криницях
2024 рік був найтеплішим не лише в Україні, а й на всій планеті за весь період інструментальних спостережень, тобто з кінця 19 століття.
Як каже завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, минулий рік також продемонстрував ще кілька ознак зміни клімату. Серед них – перерозподіл опадів впродовж сезону: влітку вони суттєво зменшуються.
“Коли ми говоримо про зміну температурного режиму, то бачимо, що збільшується не лише кількість спекотних днів з максимальними температурами, а й зростає тривалість цього безперервного спекотного періоду. Як наслідок збільшується випаровуваність вологи”, – каже Віра Балабух в інтерв’ю ВВС Україна.
“На жаль, опади влітку стають короткочасними, це переважно зливи, але ця волога не є ефективною. Вода стікає, не просочується через ґрунт. Ось вам причина посушливості і зменшення рівня води у ґрунтових водах і річках”, – додає вона.
Ситуація, яку описала Марина Радомська, раніше була типовою для півдня України. Зараз вона стає актуальною для Вінничини, Житомирщини, Хмельницької, Дніпропетровської, Черкаської областей. Відсутність дощів влітку впродовж місяця і довше призводить до небезпечних явищ посухи.
Обміління річок, зникнення озер – це вже не виняткові події. Цього року, приміром, у Дніпропетровській області три озера висохли повністю і лишаються лише на картах, ще більше їх в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра перебувають під загрозою зникнення.
Автор фото, Фейcбук Дніпровської міськради
Підпис до фото, Озеро Куплевате, Дніпропетровська область. Через нестачу води воно повністю висохло
На Волині поменшало води в озері Світязь, вода у ньому відійшла від берегів на десятки метрів.
Міліє й Дніпро, екологи кажуть, що через 50 років ріка може стати удвічі меншою, ніж є зараз.
Навіть на Чернігівщині, де ситуація із рівнем води завжди була найкращою, міліють водойми.
Засновник природничого центру “Міжрічинська пуща” Андрій Сагайдак, який проводить екскурсії, помічає, що на болотах, де б мала бути вода і зазвичай неможливо пройти, зараз сухо.
“Ми бачимо суттєвий дефіцит опадів. Випадає менше половини місячної норми. Тобто ці процеси зберігаються і можуть бути досить небезпечними”, – каже Віра Балабух про причини таких явищ.
Річки в Україні живляться переважно снігом, а останніми роками опади – це частіше дощі, а не сніг.
“Весняних повеней немає останні роки. Дощ випав, вода стікає і не поповнює річки. Коли поступово танув сніг, річки пойми, болота заповнювалися водою і тривалий час зберігали вологу. Зараз такого циклічного живлення немає, і усе це призводять до того, що ми маємо зараз – рівень води знижується”, – пояснює вона.
Що відбувається в Європі
Такі тенденції – не лише в Україні. Загалом така ситуація типова для помірних широт, для північної півкулі планети.
“Якщо ми подивимося звіт Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, то карти чітко показують, що у помірних широтах, зокрема, у південних регіонах спостерігаються такі самі процеси: зростання посушливості, перерозподіл опадів, збільшення кількості та інтенсивності посух. Якщо раніше вони спостерігалися один раз на 50 років, то зараз – у десять разів частіше”, – зазначає фахівчиня.
Автор фото, Copernicus EU
Підпис до фото, Ознаки посухи на річці Рейн поблизу Кельна (ФРН) у квітні 2024 і квітні 2025 років
“Маловоддя впливає на річки переважно на сході Європи, в регіоні Балтійського моря, на півночі Німеччини, в країнах Бенілюксу та в Туреччині. Останні дані спостережень за річкою Рейн свідчать про початкову критичну стадію для внутрішнього судноплавства”, – ідеться в доповіді Copernicus EU, програми Єврокомісії з дослідження довкілля та безпеки.
Напівпустелі на півдні
Найбільше від посухи страждає південь України, який завжди був зоною ризикованого землеробства через нестачу вологи.
А втрата Каховського водосховища, яке суттєво впливало на водний баланс цього регіону, ще більше погіршила ситуацію, каже Віра Балабух.
“Водойма давала додаткову кількість вологи, змінювала температуру протягом спекотного сезону і суттєво впливала на мікрокліматичні особливості цього регіону”, – наголошує вона.
Через окупацію Росією більшої частини Херсонської області Україна не контролює зрошувальні землі, і точної інформації, що там відбувається, також немає.
За даними Державного агентства водних ресурсів України, на початок 2025 року лише 18% зрошуваних площ Херсонщини перебувають під контролем України.
Наслідки від втрати Каховського водосховища вже є дуже відчутними і демонструють збільшення посухи. Про це свідчать дослідження, проведені науковцями у 2024 році.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Олешківські піски розширюються. Архівне фото. Зараз ця територія окупована Росією
“Температури на поверхні ґрунту досягали у Херсонській області 56–67°C. Це унеможливлює існування більшості форм життя: бактерій, комах, рослин. У липні 2024 року фіксувалося повне випаровування ґрунтової вологи на 80% території сільськогосподарських угідь лівобережної частини Херсонщини”, – пише місцеве інтернет-видання “Мост” з посиланням на вчених Херсонського державного аграрно-екномічного університету Віталій Пічура та Лариса Потравка, які спільно з науковцями Канади та Австрії досліджували зміни у регіоні.
“Такі умови створюють новий тип клімату – напівпустельний, який раніше був нехарактерним для України”, – наголошують фахівці.
Площа однієї з найбільших пустель Європи – Олешківських пісків, які зараз перебувають під російською окупацією, почала змінюватися через посуху.
“Зміни клімату останніх десятиліть призвели до того, що ця зона почала зростати. Ми спостерігаємо зміщення природних зон з Олешківських пісків далі на північ”, – зазначає кліматологиня Віра Балабух.
Що чекати влітку
Автор фото, UNIAN
Підпис до фото, Прісна вода стає усе більшим дефіцитом
2024 рік був найспекотнішим за останні 100 чи й більше років, тому, звісно, є побоювання, що аномальна спека чекає Україну і цього року.
“Є прогноз Всесвітньої метеорологічної організації стосовно того, чи буде у 2025 році такий рекорд, як і 2024. Вірогідність такого сценарію на сьогодні оцінюється на рівні 4%. Але аномальна спека влітку буде. Найвищі температури очікуються у липні, як і багато років поспіль”, – каже Віра Балабух.
Окрім того, зазначає вона, впродовж останніх років в Україні серпень і вересень також стали спекотними, фактично, літня погода триває не три місяці, а довше. У 2023 році вересень був теплішим, ніж липень і серпень, а минулого року в перший місяць осені термометри показували 30 градусів. Тому така погода, імовірно, буде і цього року.
Здається, жителі України вже звикають до того, що літня погода триває все довше.
Науковці бачать у цьому не лише загрози, але й нові можливості для сільського господарства. Бо збільшується тривалість вегетаційного періоду рослин, а значить і шанси вирощувати навіть треті врожаї. З’являються також можливості для вирощування тих культур, які раніше в Україні не росли.
Власне, в України немає вибору, окрім як адаптовуватися до нових кліматичних реалій.
Але проблема води є і ставатиме усе більш дошкульною, ніж спека. Через посуху і зменшення опадів до 2050 року, як кажуть експерти, Україна матиме лише 30% прісної води від потреб, а дефіцит питної води покриватиме імпортом.
