Автор фото, Emmanuel Lafont/ BBC
Підпис до фото, Сірка, що виділяється у наших вухах, – дивна штука. Навіщо вона і з чого складається?
Вушна сірка може багато розповісти про здоров’я людини – від розвитку хвороби Альцгеймера до раку. Саме тому вчені аналізують її хімічний склад, сподіваючись знайти нові способи діагностики різноманітних захворювань.
Сірка виробляється у зовнішньому слуховому проході та складається з виділень сірчаних залоз, шкірного сала, відмерлих клітин епідермісу, пилу та інших елементів життєдіяльності організму.
Розрізняють два типи вушної сірки: “суху” та “вологу”. У представників монголоїдної раси, корінних американців та жителів Азійсько-Тихоокеанського регіону вушна сірка більш суха та щільна, а у європейців та афроамериканців – волога й м’яка.
На консистенцію та щільність вушної сірки впливають також дієта, вік та стан довкілля.
Автор фото, Emmanuel Lafont/ BBC
Підпис до фото, Сірка містить біомаркери, які можуть багато розповісти про наше здоров’я
Протягом тривалого часу вважали, що ця жовто-коричнева субстанція є своєрідним мастилом слухового проходу. Вона також не дозволяє бактеріям, грибкам та іншим непроханим гостям, наприклад, комахам, проникати через слуховий прохід у голову людини.
Однак останні дослідження свідчать, що вушна сірка є також джерелом інформації про наш організм.
Наприклад, генетичний код, що визначає тип сірки, пов’язаний із запахом тіла.
Вушна сірка мешканців Східної Азії та корінних народів Північної та Південної Америки найчастіше суха, сірого кольору та схильна до лущення, завдяки успадкованому варіанту гена ABCC11.
Цей генотип відповідає також за відсутність запаху тіла – люди із сухим типом сірки менше пітніють.
Однак найкорисніші відкриття щодо вушної сірки стосуються стану нашого здоров’я.
Важливі підказки
У 1971 році Ніколас Л Петракіс, професор медицини Каліфорнійського університету, виявив, що у жінок з “вологим” типом сірки ризик померти від раку грудей у чотири рази вищий, ніж у тих, що мають “суху” сірку.
У 2010 році дослідники з Токійського технологічного інституту взяли зразки крові у 270 жінок з інвазивним раком молочної залози та у 273 здорових жінок. Вони виявили, що імовірність наявності гена, що кодує вологу вушну сірку, в онкохворих японок на 77% вища, ніж у здорових учасниць експерименту.
Ці висновки, однак, потребують додаткових досліджень, а от зв’язок між деякими захворюваннями та складом вушної сірки, вже довели.
Візьмемо, наприклад, хворобу кленового сиропу – рідкісне генетичне відхилення, під час якого організм не може розщеплювати певні амінокислоти. Через це сеча хворого має характерний запах кленового сиропу, звідси й назва хвороби.
Автор фото, Emmanuel Lafont/ BBC
Підпис до фото, Вчені сподіваються, що вивчення вушної сірки допоможе розробити дієві ліки проти рідкісних захворювань на кшталт хвороби кленового сиропу
Сотолон (молекулу, що відповідає за солодкуватий запах) можна виявити у вушній сірці людей, які страждають на хворобу кленового сиропу. Це означає, що її можна діагностувати просто взявши мазок з вух, що значно простіше і дешевше, ніж генетичний тест.
“Вушна сірка таких пацієнтів в буквальному сенсі пахне кленовим сиропом. Тому якщо протягом 12 годин після народження дитини ви відчуєте цей виразний приємний запах, це означатиме вроджений збій метаболізму”, – пояснює Рабі Енн Муса з університету Луїзіани.
Дослідження показали, що по вушній сірці можна також визначити, чи має людина діабет першого чи другого типу, певну форму серцево-судинних захворювань і навіть хворобу Меньєра – рідкісне захворювання внутрішнього вуха, що може призвести до втрати слуху.
Муса і її колеги виявили, що вушна сірка людей із хворобою Меньєра містить менше жирних кислот, ніж у здорових.
Це перший випадок, коли вченим вдалося виявити біомаркер цього захворювання. Це дає надію на те, що в майбутньому медики зможуть використати вушну сірку для швидшої діагностики цієї недуги.
“Нас цікавлять хвороби, які важко діагностувати за допомогою звичайних біоматеріалів: крові, сечі, спинномозкової рідини”, – розповідає Муса.
Що ж робить вушну сірку таким корисним джерелом інформації?
Відповідь – проста: вона показує внутрішні хімічні реакції, що відбуваються в організмі.
“Багато хвороб пов’язані з порушенням обміном речовин”, – пояснює Нельсон Роберто Антоніозі Фільо з федерального університету Гоясу в Бразилії, і наводить як приклад діабет, рак, хворобу Паркінсона та Альцгеймера.
“У таких хворих мітохондрії – клітинні органели, що відповідають за перетворення ліпідів, вуглеводів і білків в енергію, – функціонують не так, як у здорових людей. Вони або виробляють інші хімічні речовини, або припиняють виробляти деякі з них”.
У лабораторії Антоніозі Фільо виявили, що вушна сірка містить більше інформації, ніж інші біологічні рідини: кров, сеча, піт та сльози.
Складні діагнози
Антоніозі Фільйо та його команда розробляють “церуменограму” – набір біомаркерів на основі вушної сірки, який, як вони твердять, може виявляти онкологію.
Під час дослідження 2019 року вчені зібрали зразки вушної сірки у 52 хворих на лімфому, карциному та лейкемію та у 50 здорових людей. Вони проаналізували зразки за допомогою методу, який визначає наявність в ній летких органічних сполук (ЛОС) – хімічних речовин, що легко випаровуються у повітрі.
Дослідники виявили у вушній сірці 27 сполук, які є ознакою раку. Іншими словами, команда змогла зі 100-відсотковою точністю визначити, чи має людина онкологію, ґрунтуючись на концентрації цих 27 молекул.
Цікаво, що тест не зміг визначити тип раку, що свідчить про те, що ці молекули продукують або ракові клітини всіх типів, або є реакцією на них.
“З метаболічного погляду онкологія – єдиний біохімічний процес, який можна виявити на будь-якій стадії за допомогою оцінки специфічних сполук”, – каже Антоніозі Фільо.
За його словами, церуменограма здатна фіксувати метаболічні порушення на передракових стадіях, коли клітини показують аномальні зміни, що потенційно можуть призвести до раку, але ще не є раковими.
“Враховуючи, що 90% онкологічних захворювань, діагностованих на І, ІІ стадії, виліковуються, можна припустити, що успіх лікування буде значно вищим при діагностиці передракових стадій”, – вважає Антоніозі Фільо.
Автор фото, Emmanuel Lafont/ BBC
Підпис до фото, Вушна сірка не дозволяє бактеріям, грибкам і комахам проникати через слуховий прохід у голову людини
Дослідницька група вивчає також можливість діагностики нейродегенеративних захворювань: хвороби Паркінсона та Альцгеймера, хоча ця робота ще на ранній стадії.
“У майбутньому ми сподіваємось, що церуменограма стане звичайним клінічним обстеженням, яке бажано проводити кожні шість місяців і яке дозволить за допомогою вушної сірки одночасно діагностувати такі захворювання, як діабет, рак, хвороби Паркінсона та Альцгеймера, а також оцінювати метаболічні зміни, спричинені іншими порушеннями”.
У Бразилії лікарня Амарал Карвальо нещодавно запровадила церуменограму як метод діагностики та моніторингу при лікуванні раку, каже Антоніозі Фільо.
Професорка Муса також сподівається, що її дослідження колись допоможе людям, які страждають від хвороби Меньєра, проти якої поки що немає ліків.
