Автор фото, BBC/Getty Images
Підпис до фото, Десятиліттями боротьба з ВІЛ/СНІДом в Україні залежить від міжнародної допомоги
“Без ліків залишитись страшно. Це таблетки, від яких залежить моє життя. Що буде, якщо їх не стане, не уявляю”, – говорить ВВС Україна Наталя (ім’я змінене).
Вже багато років у Наталі ВІЛ. Але завдяки антиретровірусній терапії вона живе звичайним життям – працює, виховує доньку.
В Україні, за офіційними даними, близько 120 тисяч людей з ВІЛ безкоштовно отримують терапію, яка дає їм можливість нормально жити.
Протягом десятиліть боротьба з ВІЛ/СНІДом в Україні повністю фінансувалась коштом міжнародних донорів, зокрема США.
Проте з приходом до влади Дональда Трампа Вашингтон оголосив про зменшення гуманітарної допомоги за кордоном. Більшість американських проєктів в Україні або закрили, або скоротили.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Антиретровірусна терапія: як це працює
Багато років від вірусу імунодефіциту (ВІЛ) не існувало лікування. Якщо людина інфікувалася ВІЛ, вона поступово втрачала імунітет, набувала синдрому імунодефіциту (СНІД), який призводив до смерті.
У середині 90-х винайшли антиретровірусну терапію, яка блокує вірус, й він не впливає на імунну систему.
Людям з ВІЛ важливо щодня в один і той самий час приймати ліки. Терапія має тривати все життя.
“Якщо людина з ВІЛ протягом тривалого часу приймає терапію, то зазвичай її імунна система в нормі. Вона живе звичайним життя і не заражає інших”, – пояснює Софія Павловська, лікарка-інфекціоністка, яка працює у СНІД-центрі у Дніпрі.
За її словами, в Україні є багато пар, де одна людина має ВІЛ, а партнерка – ні. Люди живуть статевим життя і не заражають один одного. ВІЛ-інфікована жінка, яка приймає антиретровірусну терапію (АРТ), може народити здорову дитину, каже лікарка.
Автор фото, Oleksandr Rupeta (NurPhoto via Getty Images)
Підпис до фото, Близько 2 тисяч дітей в Україні мають ВІЛ і отримують терапію. Архівне фото “Житомирського обласного будинку дитини”, частина вихованців якого мають ВІЛ
“Я називаю цю терапію – таблетка життя”, – говорить Наталя. Вона – працівник соціального супроводу в пацієнтській організації “100% Життя”, співпрацює зі СНІД-центром у Дніпрі.
“Коли людина дізнається про свій статус, зазвичай перша реакція – це шок. Лікар дає інформацію, призначає терапію, але людина може все забути відразу. Тому тут підключаємось ми – соціальні працівники. Ми заспокоюємо, пояснюємо, як це – жити з ВІЛ”, – каже Наталя.
Зараз вона веде 30 людей з ВІЛ у Дніпропетровській області. Серед них різні люди – є вагітні жінки, є військові.
Наталя розповідає їм про ліки, відправляє препарати у різні регіони.
Раніше, за словами Наталі, люди з ВІЛ могли отримати ліки на шість місяців вперед. Зараз їх видають лише на три місяці.
“Серед пацієнтів є військові, люди з прифронтових територій, куди постійно прилітає. Запаси ліків можуть згоріти. Люди повинні знати, що, якщо щось станеться, то вони можуть приїхати та взяти ще ліків”, – говорить Наталя. Чи надовго їх вистачить – вона не знає.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, “Я називаю її таблеткою життя”, – говорить Наталя про терапію від ВІЛ. Фото – ілюстративне
Вона, як людина з ВІЛ, та її підопічні хвилюються, що можуть залишитись без препаратів. Для таких людей це означає тяжко захворіти та померти.
“Мені дзвонять пацієнти у розпачі. Питають, що з нами буде? Це дуже страшно. Якщо ліків не буде, буде дуже багато смертей”, – говорить Наталя.
В Україні ліків для людей з ВІЛ залишається небагато.
Боротьба, яку багато років фінансували США
Протягом десятиліть боротьба з ВІЛСНІД в Україні – тестування на ВІЛ, програми з профілактики, логістика забезпечення ліками, лікування супутніх захворювань, роздача презервативів – відбувалась коштом донорської допомоги.
США фінансували кілька великих проєктів, які допомагали у боротьбі з ВІЛСНІД.
Серед основних донорів: USAID – Агенція США з міжнародного розвитку, програма PEPFAR (надзвичайна ініціатива президента Сполучених Штатів з надання допомоги у глобальній боротьбі з ВІЛ/СНІДом) та Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, основним донором якого є США.
З цих трьох великих проєктів в Україні залишилися працювати два, та й ті – зі значними скороченнями.
Скільки грошей США витрачали на програми ВІЛ в Україні
“Я маю ВІЛ вже 24 роки, я живий завдяки USAID. Кожну другу ВІЛ-позитивну людину в Україні виявили завдяки цій програмі”, – говорить Дмитро Шерембей, керівник благодійної організації “100% життя”, яка допомагає ВІЛ-позитивним людям.
Через USAID фінансували партнерські організації, які по всій Україні проводили тестування на ВІЛ, розповсюджували терапію. У 2023 році USAID виділили на українські проєкти ВІЛСНІД 16,7 млн доларів.
На 2025 рік USAID планував витратити в Україні 53 млн доларів.
Але через рішення адміністрації Трампа більшість проєктів USAID в Україні закрили. І ці гроші медична система країни не отримає.
Інший донор – американська програма PEPFAR – суттєво скоротила свою роботу в Україні. Як це позначиться на боротьбі з ВІЛ/СНІД?
За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, саме завдяки PEPFAR країні багато років вдавалося стримувати епідемію ВІЛ/СНІДу.
Особливо важливою була допомога донорів після великого вторгнення Росії. Коли попри війну, руйнування, обстріли, порушену логістику пацієнтів безперервно забезпечували терапією, робили тестування на ВІЛ, кажуть у МОЗ.
Завдяки PEPFAR, кількість обстежень на ВІЛ в лікарнях України зросла майже на 40% у 2023 році.
Через політику нової американської влади зі скорочення витрат проєкт PEPFAR на деякий час повністю призупиняв роботу. Згодом програму відновили. Вона й зараз фінансує боротьбу з ВІЛ в Україні.
Однак, не виключено, що в майбутньому обсяги цієї допомоги Україні зменшать, як це вже зробили в країнах Африки.
Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу вже заявила, що це б’є по найбільш вразливих країнах.
“Якщо зникне програма PEPFAR, то зникнуть і гроші на ліки від ВІЛ”, – говорить Дмитро Шерембей з організації 100% життя, яка багато років співпрацює з PEPFAR.
За його оцінками, навіть перерва у роботі програми вже вплинула на закупівлі терапії від ВІЛ.
“Тут ми замовляємо ліки на заводі, а тут скасовуємо замовлення. Це внесло сум’яття у роботу фармзаводів. Це складне і вузькоспеціалізоване виробництво, а в аптеках ці ліки не купиш”, – каже Шерембей.
Автор фото, AFP
Підпис до фото, USAID допомагала Україні роками, вкладаючи у медицину десятки мільйонів доларів
На запит ВВС Україна щодо того, як буде в країні працювати PEPFAR, у держдепартаменті США відповіли, що цю програму поки що продовжують.
Однак, як зазначили у відомстві, посилаючись на держсекретаря Марко Рубіо, “такі програми допомоги, як PEPFAR, мають з часом скорочуватися, якщо вони досягають своєї мети”.
Про які обсяги та терміни скорочення йдеться, у держдепі не пояснили.
Окрім закриття USAID і перебоїв з PEPFAR скоротили фінансування ще в одній міжнародній організації – у Глобальному фонді для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Основним донором цього фонду також є США.
За даними Kaiser Family Foundation, у 2025 році внесок США до Глобального фонду становив 1,7 мільярда доларів, що на 375 мільйонів доларів менше, ніж у 2023 році.
У Глобальному фонді стурбовані зменшенням внесків, адже на кону мільйони життів. Там прямо не критикують США, але закликають уряди збільшувати підтримку.
Встигнути привезти ліки
Як розповіли ВВС Україна у центрі громадського здоров’я, наразі запас ліків для дорослих людей з ВІЛ є до листопада.
Для дітей з ВІЛ терапія інша. Запасів цих ліків вистачить лише до кінця червня.
За нормальних умов в країні мав би бути запас антиретровірусної терапії щонайменше на рік, каже Шерембей.
За його оцінками, Україні потрібно 36 млн доларів, щоб на рік закупити запас ліків для людей з ВІЛ, купити достатньо тест-систем, оплатити супровід пацієнтів, забезпечити ліками проти туберкульозу і гепатиту.
Автор фото, facebook.com/dima.sherembey
Підпис до фото, Дмитро Шерембей закликає вже зараз вирішувати питання з ліками на наступний рік
І ці гроші потрібно знайти вже зараз, бо переривати терапію не можна, а закупівля, виробництво, доставка займають багато часу.
На думку Шерембея, Україні варто підготуватися на випадок, якщо допомога США у майбутньому зупиниться повністю: “І тут питання не лише в грошах, але і в логістиці процесів. Навіть, якщо ми знайдемо швидко гроші, ліки треба встигнути виготовити, привезти та роздати”.
Що робити?
ВВС Україна запитала Центр громадського здоров’я МОЗ про те, чи загрожує країні нова епідемія ВІЛСНІДу через скорочення фінансування США, і де візьмуть гроші на антиретровірусну терапію, якщо донори більше не допомагатимуть?
Якщо коротко інтерпретувати відповідь чиновників, то можна сказати, що у цій ситуації вони зберігають оптимізм.
Визнають, що вся боротьба з ВІЛ є можливою “виключно завдяки потужній підтримці міжнародних партнерів”. І сподіваються, що цю підтримку донори продовжать.
Поки ж люди з ВІЛ забезпечені безперебійним доступом до антиретровірусної терапії.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Епідемію ВІЛ в Україні вдалося стримувати завдяки рокам системної допомоги від США. Чи знайде Україна фінансування, щоб замінити кошти донорів?
“Щонайменше до листопада 2025 року включно”, – заявив генеральний директор ЦГЗ Михайло Росада.
У МОЗ кажуть, що разом з міжнародними партнерами постійно працюють над розробкою альтернативних рішень.
Дмитро Шерембей зі “100 % життя” каже, що зараз на різних рівнях тривають переговори, щоб терміново завезти критичну кількість терапії для українських дітей з ВІЛ. Можливо, ліки нададуть як міжнародну допомогу.
Чим це загрожує
Якщо ліки не встигнуть привезти та одночасно 120 тисяч людей з ВІЛ будуть змушені зробити перерву у лікуванні, наслідки можуть бути надзвичайно важкими, кажуть лікарі. І для самих пацієнтів з ВІЛ, і для всієї системи охорони здоров’я.
“Коли припиняється терапія, імунітет поступово падає. Це не стається відразу, але починаються хвороби. Людина з ВІЛ без терапії стає вразлива до багатьох страшних хвороб”, – пояснює Софія Павловська, лікарка зі СНІД-центру.
За її словами, йдеться про приєднання так званих опортуністичних інфекцій – це ті, які є практично у всіх людей, але імунна система з ними справляється.
Коли у людини є ВІЛ, такі інфекції можуть її вбити – це токсоплазмоз, цетамегаловірусні інфекції, герпес, пневмоцистна пневмонія, туберкульоз.
“Оскільки ми живемо у постійному стресі через війну, стрес погіршує стан імунної системи набагато швидше. У мене є побоювання про те, що якщо ліків не буде, наслідки можуть бути для всієї країни”, – каже пані Павловська.
Наталя за багато років своєї роботи у СНІД-центрі не раз бачила людей, які були на межі смерті через ВІЛ.
“Люди мали ці опортуністичні інфекції. Завдяки терапії їх буквально витягували з того світу. Ті, хто це пережив, дуже боїться. Якщо не буде ліків, люди можуть помирати у страшних муках”, – говорить жінка.
У разі припинення лікування 120 тисяч людей з ВІЛ, ці люди потенційно зможуть заражати інших.
“Якщо людина приймає терапію, вона не може інфікувати інших, навіть, якщо ви вип’єте всю її кров. Але, якщо людина не приймає ліки, вона за рік в середньому інфікує 1,5 людини”, – говорить Дмитро Шерембей.
За його оцінками, у разі припинення постачання ліків, за рік в Україні може з’явитися понад 180 тисяч нових хворих на ВІЛ.
Автор фото, AFP
Підпис до фото, В Україні за гроші США тисячі людей безплатно тестували на ВІЛ
Зменшення програм з тестування на ВІЛ означає, що менше людей дізнаються про свій статус і зможуть далі заражати інших. За даними Центру громадського здоров’я, понад 80 тисяч людей в Україні все ще не знають про свій ВІЛ-статус.
Скорочення допомоги США впливає не лише на Україну, а і на цілий світ. Гендиректор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус попередив, що перебої з фінансуванням можуть звести нанівець два десятиліття прогресу в боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
Це може призвести до понад 10 мільйонів додаткових хворих на ВІЛ та 3 мільйонів нових смертей у всьому світі.
Карта медичних закладів, де надають послуги діагностики, профілактики та лікування ВІЛ.
Знайти найближчий пункт тестування на ВІЛ можна на сайті
Тестування на ВІЛ і терапія ВІЛ в Україні є безоплатними.
