Підпис до фото, Сара каже, що ліки, які приймав її батько, зробили його одержимим порнографією.
Коли Сара піднялася на горище будинку свого батька, вона була абсолютно не готова до того, що там знайде. Її тато Джеймс був скромною людиною, яка більшу частину свого життя пропрацювала на одній роботі. Чоловік вийшов на пенсію близько 20 років тому, коли йому діагностували хворобу Паркінсона.
Джеймс справлявся з тремором і проблемами з рівновагою, приймаючи ліки під назвою Ропінірол. Він отримував їх за рецептом.
Але під час пандемії COVID-19 Сара дедалі більше тривожилася через таємничість батька і хотіла дізнатися, чим він займається.
На горищі вона виявила безліч рукописних записок та дюжину записувальних пристроїв, які він використовував для прослуховування власного будинку.
Він детально описав у записах та на плівці невинні звуки своєї дружини, коли вона рухалася по хаті та спала, щоб спробувати довести її роман. Також він занотував інформацію про численні чат-лінії та порносайти, якими він був одержимий.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Коли Сара розповіла своїй літній матері про те, що знайшла, та з жахом дізналася, що Джеймс також застосовував до неї сексуальне насильство.
Лише п’ять років тому, коли Сара відвела його до спеціалізованої медсестри, вона дізналася, що ліки, які приймав її батько, можуть мати такі екстремальні побічні ефекти.
“О, він пішов “шляхом розпусника”, так?” — запитала медсестра.
Зараз подружжя живе окремо, оскільки Джеймс становить занадто велику небезпеку для своєї дружини, каже Сара.
Чоловік мешкає у спеціалізованому будинку для літніх людей, і Сара каже, що їй повідомили про його сексуальні домагання до персоналу там.
“Ці ліки розірвали мою сім’ю на шматки”, — каже Сара, чиє ім’я, як і ім’я її батька, ми змінили.
Сара має довіреність на обох своїх батьків, включаючи їхнє медичне лікування.
Вона ретельно зважила їхні інтереси, вирішивши розповісти історію своєї родини. Жінка хоче, щоб люди знали про вплив, який можуть мати ці ліки.
Підпис до фото, Сара виявила записувальні пристрої, які її батько використовував для прослуховування власного будинку
Випадок Джеймса — один із 50, про які ВВС повідомили пацієнти. Більшість стосуються чоловіків, які лікувалися від розладів руху і чия поведінка різко змінилася після призначення ліків із певної групи препаратів.
Чоловіки розповідали нам, що їхня поведінка нерідко змінювалася після тривалого прийому медикаментів у дедалі більших дозах.
У березні ми розкрили, як лікарі не попереджали жінок, що прийом того ж типу ліків від синдрому неспокійних ніг (СНН) може спричинити у них пошук випадкових статевих зв’язків та неконтрольовану пристрасть до азартних ігор, наражаючи їх на особистий ризик та руйнуючи їхні фінанси, кар’єру та стосунки.
- Синдром неспокійних ніг: коли ніч перетворюється на тортури
Багато випадків, про які ми дізналися зараз, включають експлуатацію жінок та дітей. До них належать:
- Чоловіка, якого було засуджено за сексуальні злочини проти дітей після жорстокого поводження з дитиною.
- Вісімдесятирічний чоловік, який стверджує, що став залежним від порнографії, включно зі зоофілією та зображеннями жорстокого поводження з дітьми.
- Батько трьох дітей, який заявив, що ліки змушували його займатися сексом до семи разів на день — і стали причиною того, що він розірвав два шлюби, коли партнерки не могли його задовольнити.
Жоден з цих трьох чоловіків не мав подібної сексуальної поведінки до початку прийому препаратів, як вони самі заявили. Вони також зізналися, що відчувають величезний сором за свої вчинки, проте вважали, що ліки покращують їхній стан.
Інші чоловіки, з якими розмовляла ВВС, казали, що не хочуть припиняти прийом цих ліків, оскільки медикаменти допомогли їм відкрити нові сексуальні інтереси — які є законними та за взаємною згодою — і тому вони насолоджувалися підвищеним лібідо.
Один одружений чоловік у віці 60 років почав перевдягатися в жіночий одяг і вступив в онлайн-стосунки з іншими чоловіками. Інший чоловік стверджує, що через ліки в нього проявилися гомосексуальні почуття, які він до цього не усвідомлював.
Записи рецептів показують, що деякі з чоловіків, з якими ми спілкувалися, намагалися зменшити дозування, але всі відчували, що це негативно вплинуло на їхнє здоров’я.
Ропінірол, який приймає Джеймс, належить до групи препаратів, відомих як агоністи дофаміну, що призначаються при хворобі Паркінсона, синдромі неспокійних ніг (СНН), пухлинах гіпофіза та інших станах.
Ризик імпульсивної поведінки як побічного ефекту від агоністів дофаміну давно відомий, але ВВС виявила, що лікарі досі не попереджають усіх пацієнтів, яким призначено ці препарати для лікування різноманітних захворювань.
Підпис до фото, Депутат парламенту Полетт Гамільтон хоче, щоб попередження в листівках до ліків були чіткіші.
У березні ми розкрили, що британська фармацевтична компанія GSK ще в 2003 році встановила зв’язок між Ропініролом і так званою “відхиленою” сексуальною поведінкою, зокрема педофілією.
GSK заявила ВВС, що поділилася цими висновками з органами охорони здоров’я, включила цю інформацію про безпеку до інструкцій ліків та провела масштабні випробування препарату, який був призначений для 17 мільйонів курсів лікування.
Однак застереження щодо такої поведінки не з’явилися у вкладишах до 2007 року. І навіть сьогодні вони згадують ризики лише як “змінений” сексуальний потяг та “надмірне” чи “підвищене” лібідо.
Інформацію про “токсичні” побічні ефекти ліків необхідно негайно посилити, оскільки їхній вплив може бути “руйнівним”, заявила виконувачка обов’язків голови Комітету з питань охорони здоров’я, депутатка від Лейбористської партії Полетт Гамільтон.
“Дев’ять із десяти людей не читають того, що написано у цих вкладишах”, — каже вона.
“Та якщо ви це й прочитаєте, що ж тоді означає “змінений сексуальний потяг”? Поняття не маю”.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Ілюстративне фото
Механізм дії цих ліків полягає в імітації дофаміну – натуральної речовини, яка бере участь у передачі нервових імпульсів у мозку, зокрема тих, що відповідають за рухову функцію. Дофамін також відомий як “гормон щастя”, оскільки він виділяється при отриманні задоволення або відчутті винагороди.
Ці препарати, будучи дофаміновими агоністами, здатні надмірно посилювати подібні відчуття, що допомагає тим, хто страждає від деяких рухових розладів, викликаних низьким рівнем дофаміну. Проте, як стверджують вчені, вони також можуть притупляти розуміння наслідків, провокуючи імпульсивну поведінку.
Ці ліки можуть навіть посилити вже наявні симптоми синдрому неспокійних ніг, як повідомили десятки опитаних ВВС людей, інколи викликаючи нестримне бажання рухатися в інших частинах тіла.
Такий стан є добре задокументованим ризиком для тих, хто приймає препарат тривалий час, і називається аугментацією.
“Ліки змусили мене шукати секс на вулицях”
Крім того, ВВС дізналася про занепокоєння стосовно двох досліджень, що стосувалися здатності іншого дофамінового агоніста — Ротиготину — протидіяти подібному погіршенню стану здоров’я. Обидва фінансувалися бельгійською компанією UCB, виробником цього препарату.
Нам розповіли, що під час першого дослідження у 2012 році керівні особи компанії постійно відкидали докази посилення симптомів, спричинених Ротиготином.
Доктор Дієго Гарсія-Боррегеро, один з авторів, розповів, що працівники UCB були присутні під час обговорення результатів з вченими та долучалися до них. Він зазначив, що втручання було “незначним”, проте опубліковані дані не були об’єктивними.
ВВС також з’ясувала, що восьмеро з дев’яти авторів іншого дослідження Ротиготину у 2017 році отримували кошти від UCB, і п’ятеро з них були штатними працівниками компанії.
На думку доктора Енді Берковського, невролога та співавтора клінічних настанов щодо лікування СНН у США, висновки статті про ефективність Ротиготину в боротьбі з аугментацією є “абсурдними”.
Він зазначає, що згідно з даними, понад 50% пацієнтів припинили прийом препарату під час дослідження переважно через небажані явища або недостатню ефективність; ба більше, понад половина тих, хто закінчив дослідження, потребувала збільшення дозування, імовірно, через погіршення їхніх симптомів СНН.
UCB заявляє, що її дослідження були об’єктивними, пройшли незалежне рецензування, і що автори, які працювали на компанію або раніше співпрацювали з нею, повністю дотрималися правил розкриття конфліктів інтересів.
Вона повідомила, що ефективність Ротиготину підтверджена в багатьох випробуваннях, і більшість пацієнтів, які завершили дослідження 2017 року, відзначили значне клінічне поліпшення. Йдеться про 37 із 99 пацієнтів, що розпочали дослідження.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Ілюстративне фото
Згідно з оприлюдненими ВВС даними, торік тільки в Англії лікарі загальної практики виписали дофамінові агоністи майже 1,5 мільйона разів.
Арипіпразол, ще один препарат — частковий агоніст дофаміну, що використовується для розв’язання проблем із психічним здоров’ям, — також може спричиняти імпульсивні дії. Минулого року лише у Великій Британії його призначали для більш ніж 1,7 мільйона випадків лікування, нерідко молодим пацієнтам.
Пацієнт, який приймав цей медикамент, повідомив, що його нав’язлива залежність від азартних ігор зайшла так далеко, що він був змушений красти, аби покривати свої витрати. Мати іншого переконана, що саме через ліки її син оголився на публіці.
Регулятор безпеки лікарських засобів Великої Британії, MHRA, стверджує, що не має наміру переглядати свої застереження щодо дофамінових агоністів.
Раніше ВВС отримала від них відповідь, що сексуальні бажання можуть відрізнятися, а до інструкції вже додано загальне попередження про дії, що можуть бути шкідливими.
Королівський коледж сімейних лікарів зазначив, що в його оновлену навчальну програму, що використовуватиметься для навчання лікарів і буде оприлюднена наступного місяця, тепер буде включено моніторинг імпульсивної поведінки як побічного ефекту при СНН. За оцінками, СНН зачіпає від 6% до 17% пацієнтів.
Згідно з настановами NICE, побічний ефект вважається “частим”, якщо він впливає лише на 1% людей, що приймають препарат.
