Автор фото, Kate Drury
Підпис до фото, Історія Чарлі Друрі та тисяч інших дітей показує: за звичайною, на перший погляд, ангіною може стояти рідкісний, але дуже небезпечний розлад
Ангіна здається чимось буденним: болить горло, піднімається температура, лікар призначає антибіотики – і за кілька днів дитина знову здорова. Але іноді навіть ця проста інфекція може запустити в організмі дитини небезпечні процеси, які кардинально змінюють її поведінку.
Вчені починають з’ясовувати, як ця бактеріальна інфекція може впливати на мозок.
День, який змінив усе
На восьмий день народження Чарлі Друрі все було як завжди: торт, подарунки, друзі.
Але ввечері його мама, Кейт Друрі, помітила тривожні зміни – сіпалося око, син постійно нюхав руки. Згодом піднялася температура, і лікарі діагностували стрептококову ангіну.
Здавалося б, нічого страшного. Але вже за кілька тижнів звичне життя сім’ї перетворилося на справжній жах.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Чарлі став настільки чутливим до запахів, що мати припинила готувати їжу вдома. Він не давав себе торкатися, ночами не спав, відмовлявся їсти й митися. Кидався речами, мав галюцинації, перестав читати й писати.
З життєрадісного, успішного школяра він перетворився на чужу, виснажену дитину.
“Я втратила свого сина за один день”, – каже Кейт Друрі.
Лікарі довго не могли зрозуміти, що відбувається з Чарлі. Лише за кілька тижнів йому поставили діагноз – PANDAS.
Це маловідомий аутоімунний синдром, при якому після стрептококової інфекції у дитини раптово виникають важкі неврологічні й психічні симптоми: тіки, панічні атаки, агресія, безсоння, сильні болі, порушення поведінки, розлади харчування.
Ідея, що стрептокок може викликати неврологічні ускладнення, не нова – медики описали схожий стан ще у 1894 році.
Але лише в 1990-х роках група під керівництвом С’юзен Сведо з Національного інституту здоров’я США надала переконливі докази цього зв’язку.
Автор фото, Kate Drury
Підпис до фото, Чарлі Друрі зараз 20 років. Він потребує регулярного лікування – плазмообміну, яке доведеться проходити все життя
Захворювання вважають рідкісним: приблизно один випадок на 12 тисяч дітей щороку. Найчастіше його діагностують у хлопчиків до початку статевого дозрівання.
“Зі зрозумілих причин батьки впадають у паніку”, – каже Шеннон Делані, дитячий і підлітковий нейропсихіатр із Нью-Йорка, яка лікує пацієнтів із таким діагнозом.
“Я часто чую від них: “Мені здається, що моєї дитини вже немає. Вона ніби одержима”.
Коли імунітет йде проти мозку
Вчені вважають, що у деяких дітей із певною генетичною схильністю імунітет “плутає” ціль: замість боротьби з інфекцією він атакує власні тканини мозку – особливо базальні ганглії, які відповідають за емоції, рухи та поведінку.
Це викликає справжню неврологічну кризу.
Подібний ефект спостерігали і після інших інфекцій – грипу, COVID-19, хвороби Лайма.
Хоча теорія все ще викликає суперечки, все більше досліджень вказує на запальні процеси в мозку таких пацієнтів.
Втім деякі лікарі досі не визнають PANDAS, а батьки таких дітей змушені боротися не лише з хворобою, але і з недовірою медичної системи.
Дженніфер Франкович зі Стенфорда, яка вивчає PANDAS, підкреслює: ці відкриття важливі, бо доводять – це справжній фізичний розлад, викликаний аутоімунною реакцією, а не просто психологічний стан.
Для батьків, які стикаються з раптовою і різкою зміною поведінки дитини, це відкриття має велике значення, особливо враховуючи, що часто таку поведінку помилково вважають наслідком поганого виховання, додає Франкович.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Стрептокок А – часта причина болю в горлі у дітей
Сьогодні PANDAS визнаний міжнародними організаціями: наприклад, ВООЗ додала його до своєї класифікації хвороб.
Але недовіра лишається. У звіті Американської академії педіатрії (2025) зазначається: діагноз “імовірно” є, але “процес діагностики ускладнений нестачею доказів”, і “залишається багато невідомого”.
Немає єдиного тесту чи маркера, який точно підтверджує PANDAS.
Зміни у мозку настільки незначні, що не видно на звичайних КТ чи МРТ. Як каже Франкович: радіолог дивиться на знімок і каже: “Усе виглядає нормально”. І пацієнта не помічають.
Ціна часу і розуміння
Найгірше – це втрачений час, вказують фахівці.
Якщо почати лікування на ранній стадії, можна обійтися антибіотиками, протизапальними препаратами і навіть звичайними знеболювальними.
Але якщо хворобу запустити, потрібна значно серйозніша терапія: імуноглобуліни, переливання плазми, а іноді постійна підтримка на все життя.
Історія Чарлі – не поодинока.
Лулу Джонсон з Нью-Джерсі захворіла в 11 років, відразу після новорічних свят 2019 року.
За словами її матері, вже наступного дня Лулу прокинулася “в іншому тілі”: у неї зник апетит, почалися сильні проблеми зі шлунково-кишковим трактом, безсоння та дивна і тривожна поведінка, зокрема вона намагалася вилізти з рухомого автомобіля.
Автор фото, Alissa Johnson
Підпис до фото, Лулу Джонсон була звичайною 11-річною дівчинкою, поки хвороба не змінила її життя
Її стан погіршувався з кожним днем, але діагноз поставили надто пізно.
Лікування дало тимчасове поліпшення, але за два з половиною роки дівчинка померла.
Автор фото, Alissa Johnson
Підпис до фото, Цей малюнок із щоденника Лулу – її спроба показати, що вона відчувала в голові через PANDAS
Її сім’я пожертвувала її мозок науці в надії, що це допоможе іншим дітям уникнути такої долі.
“Вона мріяла стати імунологом і допомагати таким, як вона”, – каже її мати.
Сьогодні сім’я Лулу фінансує дослідження, жертвуючи матеріали та підтримуючи фонд на її честь.
У пошуках відповідей
PANDAS та його ширший аналог PANS, що виникає не лише після ангіни, а й після інших інфекцій, досі залишаються маловивченими і рідко діагностуються.
Немає ні точних тестів, ні біомаркерів, ні візуальних змін на знімках мозку.
Дослідження тривають, але просуваються повільно – для серйозних висновків бракує даних. У мозковому банку в США, де вчені вивчають тканини померлих пацієнтів, лише дев’ять зразків.
Часто симптоми цих захворювань помилково списують на “погану поведінку”, “помилки у вихованні” або “дитячі капризи”.
Батьки таких дітей змушені доводити, що їхня дитина хвора, а не просто “складна”.
Автор фото, Alissa Johnson
Підпис до фото, Лулу іноді співала і грала, але після двох років боротьби з PANDAS пішла з життя у 2021 році
І все ж наука рухається вперед. Всесвітня організація охорони здоров’я вже визнала PANDAS як окреме захворювання.
У США та Британії зростає кількість фахівців, які працюють над новими методами діагностики та лікування. З’являються фонди, що підтримують сім’ї, дослідження та навчання лікарів.
Але головне, чого не вистачає сьогодні, – це обізнаності, наголошують фахівці.
Хвороба, яка починається як проста ангіна, може зруйнувати дитинство, сім’ю і мрії. Але вчасно поставлений діагноз і підтримка здатні повернути дитину до життя.
Як каже одна з мам: “Він повернувся до нас після лікування. Ми знову побачили в ньому нашого сина”.
