Автор фото, Getty Images/Skynesher
Підпис до фото, Нове дослідження показало, що чотириденний робочий тиждень значно покращує самопочуття, не впливаючи на продуктивність
Працюєте п’ять днів на тиждень, насолоджуєтесь вихідними, а потім готуєтеся до понеділкового смутку перед поверненням до роботи. Але що, якби все було інакше?
Грунтовне дослідження, опубліковане в журналі Nature Human Behaviour, показало, що скорочення робочого тижня до чотирьох днів значно покращує самопочуття людей.
Дослідники з Бостонського коледжу відстежували чотири ключові показники: емоційне вигорання, задоволення від роботи, фізичне та психічне здоров’я у 141 компанії в США, Великій Британії, Австралії, Канаді, Ірландії та Новій Зеландії.
“Ми виявили значні покращення в добробуті працівників”, — розповідає BBC провідний автор дослідження Вен Фан.
“Компанії також побачили зростання продуктивності та доходів. Тепер, коли випробування завершилося, 90% учасників вирішили продовжити чотириденний робочий тиждень”.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Ці висновки доповнюють загальну картинку від дедалі більшої кількості досліджень, які пов’язують коротші робочі тижні з кращим здоров’ям, покращеним балансом між роботою та особистим життям та загальним підвищенням задоволеності життям.
Висновки Бостонського коледжу з’явилися одразу після нещодавнього дослідження, яке виявило, що тривалий робочий день може змінити структуру мозку.
Отже, якщо переваги для здоров’я такі очевидні, що нас зупиняє?
Культура перепрацювання
Китай відомий своєю трудовою культурою “996”, де працівники працюють з 9:00 до 21:00 шість днів на тиждень.
У технологічному та фінансовому секторах Індії, що бурхливо розвиваються, працівники часто стикаються з вимогами працювати довгий, ненормований графік, щоб задовольнити глобальний попит.
“У таких місцях, як Китай, Індія, США та Велика Британія, довгі години роботи вважаються знаком пошани”, — каже професор Фан.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У багатьох культурах перевтома вважається знаком пошани, стверджують автори дослідження
У Японії неоплачувані понаднормові години настільки поширені, що в країні є слово для позначення смерті від перевтоми: “кароші”.
“У Японії робота — це не просто робота, це майже як соціальний ритуал”, — каже Хіроші Оно, експерт з питань ринків праці та культури робочого місця в Японії.
“Люди приходять рано та залишаються допізна, навіть якщо немає справжньої роботи, просто щоб показати відданість. Це свого роду перформанс. І, як у бойових мистецтвах, є спосіб це робити”.
Він пояснює, що колективістська культура Японії підживлює це: “Існує сильна стигма щодо хитрунів. Якщо одна людина починає брати вихідні по п’ятницях, інші думають: “Чому вона може сьогодні пропускати роботу?”
Багатьом може здатися дивовижним, що навіть законні пільги, такі як відпустка по догляду за дитиною, в Японії часто не використовують.
“Чоловіки можуть взяти відпустку до року, але дуже мало хто це робить — вони не хочуть створювати незручності своїм колегам”, — каже експерт.
Тим не менш, професор Вень Фан вважає, що такі дослідженя, як от те, що здійснили під її керівництвом, починають змінювати сприйняття — навіть у місцях із сильними традиціями робочої перевтоми.
В Ісландії майже 90% людей зараз працюють скорочений робочий тиждень або мають право скоротити свій робочий тиждень.
Пробні впровадження коротшого робочого тижня відбулися або тривають у кількох країнах, включаючи Південну Африку, Бразилію, Францію, Іспанію, Домініканську Республіку, Ботсвану, Німеччину, Польщу.
Раніше цього року Токіо розпочав пілотний чотириденний робочий тиждень для державних службовців. Дубай нещодавно запустив аналогічну літню ініціативу для своїх державних службовців. Тим часом, починаючи з жовтня 2025 року, Південна Корея почне випробовувати 4,5-денний робочий тиждень у 67 компаніях.
А як в Україні?
В Україні можна було б запровадити чотириденний робочий тиждень навіть під час війни, дозволивши бізнесу самостійно ухвалювати таке рішення, заявив на початку липня Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради.
Але у Державній службі зайнятості України незабаром після цього повідомили, що чотириденний робочий тиждень не передбачений на законодавчому рівні. Згідно з Кодексом законів про працю, стандартними вважаються 40 годин на тиждень.
При цьому скорочення робочого часу можливе для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем.
До того ж, за умов воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшили до 60 годин.
“Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу”, – заявила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.
У відомстві також нагадали, що у 2019 році в Україні вже тестували чотириденний робочий тиждень. Тоді попри покращення самопочуття працівників і зниження вигорання, згодом у деяких напрямах зафіксували падіння продуктивності.
У Держслужбі зайнятості також відзначають, що наразі в країнах, які запровадили чотириденний робочий тиждень, помітили, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. А от найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці.
Тож наразі чотириденний робочий тиждень в Україні можливий у форматі домовленостей у конкретній компанії чи на підприємстві, але не на державному рівні.
Робота не синхронізується з життям
Автор фото, City of Golden PD
Підпис до фото, Після переходу на чотириденний робочий тиждень у поліцейському управлінні в Колорадо удвічі скоротилася кількість звільнень
“З початку пандемії Covid все більше людей відчувають, що їхня робота та життя не синхронізовані. І цю тенденцію неможливо повернути назад”, — каже Карен Лоу, генеральний директор 4 Day Week Global.
Її організація допомагає компаніям по всьому світу тестувати чотириденну модель — від Бразилії і Намібії до Німеччини та Польщі.
Одна з її найбільших історій успіху — це поліцейське управління в місті Голден, штат Колорадо, з 250 співробітниками. З моменту запровадження чотириденного робочого тижня витрати на понаднормову роботу знизилися майже на 80%, а кількість звільнень зменшилася вдвічі.
“Якщо це може працювати в поліцейському управлінні з офіцерами на патрулюванні, які реагують на надзвичайні ситуації… це може працювати всюди”, — каже Лоу.
“Коли ми розпочали перше випробування у 2019 році, зацікавлених було лише кілька компаній. Зараз їх тисячі”.
“Докази є. Відсутній інгредієнт — це розуміння”, – зазначає експертка.
Автор фото, Karen Lowe
Підпис до фото, Карен Лоу (ліворуч) каже, що суть чотириденного робочого тижня – це скорочення непродуктивних витрат часу
Лоу каже, що однією поширеною помилкою є те, що коротший робочий тиждень означає нижчу продуктивність. Насправді, стверджує вона, часто правдою виявляється протилежне.
У 2019 році Microsoft Japan випробувала чотириденний робочий тиждень і побачила 40% зростання продажів на одного працівника порівняно з попереднім роком. Однак компанія вирішила не впроваджувати цю зміну назавжди.
Лоу каже, що великі компанії стикаються з набагато більшими труднощами, бо вони мають кілька відділів і працюють у різних країнах і часових поясах.
У дослідженні професора Фана продуктивність значною мірою підтримувалася завдяки тому, що компанії скоротили кількість завдань з низькою цінністю. Непотрібні зустрічі замінили телефонними дзвінками або повідомленнями.
Ще однією помилкою, каже Лоу, є те, що співробітникам доведеться працювати надто багато, щоб компенсувати цей вихідний.
“Ключ не в тому, щоб втиснути п’ять днів у чотири, а в тому, щоб скоротити втрати (часу), — каже вона. – А оскільки штучний інтелект тепер автоматизує багато завдань, ми можемо легше виявляти ці неефективності”.
Питання здоров’я, яке спрацювало
Автор фото, Charl Davids
Підпис до фото, Карл Девідс каже, що перехід на чотириденний робочий тиждень став рятівним колом для його команди, і результати були феноменальними
Для Карла Девідса, директора консультаційного центру в Університеті Стелленбош у Кейптауні, чотириденний робочий тиждень був не просто зміною на робочому місці – це було рятівне коло.
Його команда надає підтримку у сфері психічного здоров’я понад 30 000 студентів. До змін, за його словами, персонал виснажувався.
“Був високий рівень прогулів. Люди постійно телефонували і повідомляли про лікарняний – не тому, що вони ліниві, а тому, що працювали в режимі виживання. Вони працювали на межі можливостей”, – каже він.
Південна Африка входить до числа країн світу з найбільшим рівнем психічних розладів. Команда Карла з 56 осіб була емоційно виснажена через велике навантаження та обмежені ресурси.
Він вирішив запровадити пілотний чотириденний робочий тиждень, незважаючи на опір вищого керівництва та скептицизм власної команди.
“Вони думали, що це ніколи не спрацює. Але це спрацювало, і результати були феноменальними”, – каже він.
За рік до випробування у команді був зареєстрований 51 лікарняний. Протягом шести місяців чотириденного робочого тижня цей показник скоротився до лише чотирьох.
Співробітники повідомляли про кращий сон, більше фізичних вправ та можливість займатися хобі.
“Вони проводили вихідні з родиною замість того, щоб надолужувати домашні справи”, — каже Карл.
“Я думав, що більшість із них використають додатковий час для роботи в приватній практиці та заробітку додаткових грошей, але лише один з них це зробив”, – розповів він.
Карл вважає, що покращення самопочуття його співробітників зробило їх працівниками:
“Вони були більш зосередженими, більш чуйними. Це дійсно сприяло тому, що вони стали краще піклуватися про студентів”.
Той самий розмір не пасує для усіх
Однак такі зміни можна здійснити не скрізь.
“Промислова структура країни та її етап розвитку мають значення”, — каже професор Вен Фан.
“В Африці багато працівників працюють у сільському господарстві, гірничодобувній промисловості або неформальному секторі, — додає Карен Лоу. – Їм ще дуже далеко до розмови про гнучкість робочого часу”.
Низькокваліфіковані, фізичні роботи важче реструктуризувати, і роботодавці в цих секторах часто прагнуть максимізувати прибуток, а не переглядати графіки, каже Лоу.
Але певний прогрес спостерігається.
Дослідження професора Фан охоплювало компанії в будівництві, виробництві та готельному бізнесі, і деякі з них повідомили про успіх.
“Це може спрацювати в різних секторах, але не варто представляти чотириденний робочий тиждень як панацею. Це не універсальне рішення”.
Молоде покоління рухає зміни
Експерти погоджуються, що найбільшою рушійною силою цих змін стане молодь.
Глобальне опитування 2025 року показало, що баланс між роботою та особистим життям вперше перевищує зарплату в тому, що є найважливішим для молодих працівників.
У Південній Кореї багато молодих працівників кажуть, що погодилися б на зниження зарплати в обмін на коротший робочий тиждень.
“Ми бачимо зростаючий опір серед молодших поколінь, — каже професор Фан. – У них принципово інші уявлення про мету роботи — і про те, чого вони хочуть від життя”.
Такі рухи, як Велике звільнення (масові звільнення після пандемії), тихе звільнення (виконання лише того, чого вимагають на роботі) та китайська практика “лежання на спині” (відмова від культури перепрацювання на роботі), показують, що молодші працівники знаходять способи висловити своє невдоволення та відкинути культуру робочого вигорання.
З часом ці зміни можуть змінити норми на робочому місці.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Молоде покоління переосмислює роботу, вперше ставлячи на перше місце життєвий баланс, а не зарплату
Хіроші Оно вже бачить певні зміни в Японії.
“30% японських чоловіків зараз беруть відпустку у зв’язку з народженням дитини – раніше їх було майже нуль, – каже він. – Це показує, що люди дедалі більше ставлять своє благополуччя у пріоритет”.
Карен Лоу погоджується: “Вперше працівники справді починають чинити опір. І чим молодші вони, тим більше вимагають змін”.
Вона вважає, що ця тенденція набирає обертів:
“Ковід дав нам перший переломний момент. Я сподіваюся, що наступним буде чотириденний робочий тиждень”.
