Автор фото, Emmanuel Lafont
Підпис до фото, Вчені досліджують зв’язок між мозком і прихованими мешканцями нашого тіла
Грибки, що живуть всередині нас, можливо, відіграють істотнішу роль у нашому здоров’ї, ніж ми звикли думати.
Вони є всюди: на шкірі, в носі, в піхві, в кишківнику – мільйони невидимих живих організмів, і серед них безліч грибків.
Ми отримуємо їх від матерів при народженні, а потім постійно вдихаємо і з’їдаємо: з повітрям – спори, з хлібом і пивом – дріжджі. Багато з них знищує імунна система, але інші залишаються – на певний час чи назавжди.
В останні роки вчені почали серйозно вивчати: чи можуть ці приховані мешканці не лише впливати на наш імунітет, а й втручатися в роботу мозку, впливати на поведінку і психічне здоров’я?
Від “зомбі” до наукової реальності
Ідея, ніби грибки можуть керувати свідомістю, схожа на сюжет серіалу HBO “Останні з нас” (The Last of Us) – де мутований гриб перетворює людей на зомбі.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Науковці з посмішкою відмахуються від таких сценаріїв, але визнають: у реальності грибки дійсно можуть проникати в мозок і, можливо, відігравати роль у розвитку захворювань на кшталт хвороби Альцгеймера.
Вже давно відомо: деякі грибкові інфекції викликають важкі ураження мозку. А тепер з’являються натяки (поки що суперечливі), що вплив грибків може бути значно ширшим.
Можливо, деякі з них впливають на поведінку або навіть провокують психічні розлади.
Автор фото, Emmanuel Lafont
Підпис до фото, Ми вдихаємо спори грибків, що літають у повітрі
Потрібно значно більше досліджень, кажуть експерти.
Але вивчення таких можливостей важливе – як для розуміння складних і глибоких зв’язків з мікробами всередині нас, так і для пошуку нових шляхів підтримки здоров’я.
Чому грибки небезпечні – і чому вони можуть бути корисні
Людський організм загалом добре справляється з грибками – висока температура тіла заважає їм вкорінитися. Але деякі види все ж живуть з нами в симбіозі, допомагаючи, наприклад, загоєнню ран і захисту від інфекцій.
“Грибки – важлива частина здорового організму”, – каже мікробіолог Меттью Олм з університету Колорадо в Боулдері.
Але є й інший бік. Деякі викликають інфекції – від банального грибка стопи до важкої форми молочниці.
Це відбувається або під час зустрічі з новими, шкідливими грибками з довкілля, або коли “свої” за певних умов починають безконтрольно розмножуватися, пояснює імунологиня Ребекка Драммонд з Бірмінгемського університету.
До мозку грибки рідко добираються: існують бар’єри – в легенях, кишківнику, мозку та імунні клітини, готові знищити непроханих гостей. Але інфекції мозку дійсно трапляються, і їхня кількість в останні десятиліття зросла.
Особливо це небезпечно для людей з ослабленим імунітетом – пацієнтів з ВІЛ, онкохворих, людей після трансплантацій.
Саме зростання кількості таких пацієнтів і призвело до збільшення грибкових інфекцій мозку, пояснює Драммонд.
“Чим більше ми вживаємо імуномодулюючих препаратів, тим більше буде грибкових інфекцій”, – попереджає вона.
Aspergillus або Cryptococcus можуть проникати в легені з повітрям, розростатися і добиратися до мозку.
Candida albicans – звичайний мешканець кишківника – іноді виходить з-під контролю і, потрапивши в мозок, виділяє токсини, що вбивають нейрони.
Cryptococcus й поготів може формувати пухлиноподібні утворення.
Автор фото, Emmanuel Lafont
Підпис до фото, Вчені досліджують, чи може хвороба Альцгеймера бути пов’язана з мікробами, що проникають у мозок
Такі інфекції смертельно небезпечні: при аспергільозі рівень смертності може перевищувати 90%.
За словами Драммонд, їх складно лікувати. Протигрибкових препаратів небагато, і не всі з них долають бар’єр мозку, а деякі грибки вже набули стійкості до ліків.
Ті, хто виживає після грибкових мозкових інфекцій, нерідко мають важкі наслідки – наприклад, у пацієнтів з криптококовим менінгітом (спричиненим Cryptococcus): проблеми із зором, пам’яттю, запаморочення.
Грибки і хвороба Альцгеймера
Деякі вчені, зокрема молекулярний біолог з Единбурзького університету Річард Лейт, припускають: грибки можуть сприяти розвитку нейродегенеративних захворювань.
“Особливо показово, коли в людей з Альцгеймером несподівано виявляли грибкові інфекції мозку, – розповідає Лейт. – А після курсу протиінфекційної терапії їхні симптоми зникали”.
“Деякі пацієнти навіть поверталися до роботи”.
На думку Лейта, грибки (і бактерії) можуть проникати в мозок частіше, ніж ми думаємо. У молодості імунітет пригнічує їх, але з віком захист слабшає – і починається запалення, згубне для нейронів.
Він вважає, що амілоїдні білки, які накопичуються в мозку при Альцгеймері, не причина хвороби, а її наслідок – захисна реакція організму на вторгнення мікробів.
В одному експерименті грибок Candida albicans дійсно проник у мозок мишей з ослабленим імунітетом.
В іншому дослідженні, яке ще не пройшло рецензію, мозок померлих пацієнтів з Альцгеймером мав більше грибків, вірусів і бактерій, ніж у здорових людей.
Якщо мікроби дійсно впливають на розвиток Альцгеймера, можливо, ми зможемо запобігти або пом’якшити це – наприклад, зміцнивши імунітет вакцинами. Але це – поки що лише ідея, наголошує Лейт.
Грибки в кишківнику – і дивна поведінка мишей
Нові дані про проникнення мікробів у мозок тварин, наприклад, риб, посилюють ідею, що таке може відбуватися у ссавців – і можливо, й у людей.
У дослідженні 2024 року вчені вводили бактерії в акваріуми з лососем і фореллю.
“За тиждень ці мікроби вже були в мозку риби, – розповідає Олм, – і – що цікаво – мікроби начебто жили там без серйозних наслідків для самої риби”.
Автор фото, Emmanuel Lafont
Підпис до фото, Бактерії можуть проникати в мозок риб, а значить, можливо, – і в мозок інших тварин
В іншому експерименті імунолог Іліан Ілієв з Weill Cornell Medicine додав у кишківник мишей грибок Candida albicans. Це не лише поліпшило стан слизової, а й змінило їхню поведінку.
Вони стали більш соціальні: частіше обнюхували та взаємодіяли з іншими гризунами.
Вчені припускають: імунні клітини, реагуючи на грибок, виробляли молекули, здатні впливати на активність нейронів.
“Це нас здивувало”, – зізнається Ілієв.
Навіщо природі потрібен такий зв’язок між грибками в кишківнику і роботою мозку – поки що загадка.
Це побічний ефект чи витончений еволюційний механізм?
Можливо, так організми отримують сигнал, що дає змогу адаптувати поведінку до стану мікробіома.
Автор фото, Emmanuel Lafont
Підпис до фото, Миші з великою кількістю грибків у кишківнику виявилися більш товариськими
Поки що немає доказів, що такий зв’язок працює в людей, але свою цінність дослідження вже має, каже Олм.
Є багато даних, що кишкові бактерії можуть передавати сигнали в мозок через імунну і нервову систему, або виробляти речовини, пов’язані з депресією, тривожністю і розслабленням.
Зрештою, “немає причин вважати, що грибки не роблять те саме”, – твердить він.
У 2016 році дослідження вчених з університету Джонса Гопкінса показало: у жінок з шизофренією, що зазнали впливу грибка Candida, спостерігали зниження когнітивних функцій: погіршення пам’яті, уваги та швидкості обробки інформації.
“Можливо, стрес чи вживання антибіотиків порушують мікробіом кишківника і сприяють розвитку цього психічного захворювання”, – каже авторка дослідження, нейробіологиня Емілі Северанс.
Якщо це так, можливо, симптоми шизофренії можна було б лікувати, призначаючи пробіотики, які допомагають нормалізувати рівень Candida, – що, в будь-якому разі, принесло б користь.
“Але це – поки що припущення. Ми тільки починаємо розуміти, що відбувається”, – зауважує Северанс.
Так чи інакше, ідея про те, що грибки й інші мікроби можуть потрапляти в мозок з віком – через ослаблення імунітету чи стирання бар’єрів – стає цілком реалістичною, додає Олм.
“Гадаю, варто розібратися, чи відбувається це насправді”.
Грибки: новий погляд на здоров’я
Яку саме роль відіграють грибки у здоров’ї та психіці людини – вчені тільки мають з’ясувати.
“Вони точно важливі, – каже Драммонд, – але наскільки і як саме – ми поки що не знаємо”.
Донедавна вся увага медицини і мікробіології була прикута до бактерій. Але, схоже, настав час звернути пильну увагу і на тих, хто весь цей час непомітно жив усередині нас – на грибки.
