Автор фото, Getty Images
В останні роки діагноз “аутизм” ставлять дедалі частіше. Чи свідчить це про приховану епідемію?
Експерти кажуть, ні.
Часто можна почути, що на аутизм раніше хворіли рідше, ніж зараз. Насправді ж основна причина різкого стрибка хвороби в тому, що сьогодні її частіше і точніше діагностують, пояснюють медики.
Раніше можливості діагностики були обмежені, а інформованість людей – дуже низька. Дітям з важкими формами аутизму ставили інші діагнози, а з легкими формами вважали просто “дивними” і не обстежували у профільних фахівців.
Це підтверджує історія аутичного хлопчика Лео Роуз, його батьків – мами Шеннон та батька Крейга, які мешкають в Каліфорнії, США.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
В 2000 році у подружжя Роуз народився син. У них також є дві дівчинки з типовим розвитком. Лео був другою дитиною в родині.
У віці двох років у Лео діагностували аутизм.
Перші кілька місяців після народження хлопчик розвивався як більшість дітей. Але згодом батьки помітили тривожні симптоми: він рідко дивився в очі, у дитячому садочку не реагував на звернення. Компульсивно поводився, наприклад плескав у долоні та жував одяг. Був також схильний до стресу й перевантажень.
Після встановлення діагнозу батькам Лео не пояснили, що робити далі.
“Я почувалася розлюченою і розгубленою”, – згадує Шеннон.
Вона хотіла насамперед знати, чому її дитина страждає на аутизм. В інтернеті вона знайшла інших батьків, які шукали такі ж відповіді.
Деякі звинувачували у цьому вакцинацію.
Однак численні дослідження, проведені на сотнях тисяч дітей, не виявили жодного зв’язку між вакцинацією та аутизмом, – серед вакцинованих дітей немає вищих показників аутизму, ніж серед невакцинованих.
Але, не маючи чіткішого розуміння причин хвороби Лео, Шеннон вирішила не робити щеплення іншим своїм дітям.
Пізніше вона зрозуміла, що помилялася. І не лише відмовилася від своєї антивакцинаторської позиції, а й відкрила сайт “Посібник з аутизму для вдумливої людини”, щоб допомагати іншим.
“Я співчуваю людям, які вірять у цю маячню, тому що сама через це пройшла, – пояснює вона. – Але тепер знаю, що це була дезінформація”.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Правильний діагноз допомагає дитині з аутизмом краще справлятися з повсякденним життям
На початку цього року міністр охорони здоров’я США Роберт Ф. Кеннеді-молодший пообіцяв провести “масштабні” дослідження за участю сотень учених, щоб до вересня 2025 встановити причини аутизму.
Водночас експерти з Американського товариства аутизму попереджають: пошук причин цього складного синдрому, який вивчають не одне десятиліття буде непростим
“Це не хронічне захворювання і не інфекція”, – підкреслюють фахівці.
Основна причина різкого стрибка аутизму полягає, на їхню думку, в тому, що тепер діагноз ставлять більшій кількості дітей, підлітків і дорослих.
Аутизм — це неврологічний й розвитковий розлад, який характеризується труднощами у соціальній взаємодії, спілкуванні та поведінці.
Деякі люди з аутизмом можуть мати виняткові здібності в таких галузях, як музика, мистецтво чи математика, тоді як інші можуть відчувати значні труднощі в повсякденному житті.
Його поширеність оцінюють на рівні від 1% до 3% у країнах, де його вивчали. В багатьох державах з низьким і середнім рівнем доходу дані взагалі відсутні.
Там, де статистику аутизму відстежують, фіксують стійке зростання кількості випадків з середини XX століття.
Сьогодні у США, за офіційними даними, кожна 31-ша дитина – у спектрі аутизму. Це найвищий показник за весь час.
Росте також кількість хворих в Австралії, Тайвані та інших країнах.
“Для людей, які не знають [контексту статистики], це може виглядати тривожно”, – пояснює Зої Гросс, директорка ASAN, американської некомерційної організації, очолюваної аутистами.
Справа не в більшій кількості хворих, а в кращій діагностиці, підкреслює вона.
До 1980-х такої категорії, як розлади аутистичного спектра, просто не існувало. Захворювання описували дуже вузько, тому про нього помилково думали як про таке, що трапляється доволі рідко.
Батькам часто доводилося показувати дитину дев’яти-десяти фахівцям, перш ніж у неї діагностували аутизм.
Такі витрати могли собі дозволити далеко не всі представники робітничого класу і расових меншин. А дівчаток з аутизмом психіатри обходили увагою аж до кінця минулого століття.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Раніше діагноз аутизм накладав на людину певний ярлик у суспільстві
За останні 45 років діагностичні критерії аутизму розширилися.
А поступове зниження стигми призвело до збільшення обстежень у дітей і дорослих. Суспільство і медичні працівники почали значно краще орієнтуватися в багатьох проявах цієї хвороби.
Усе це означає, що прихованих випадків аутизму стає все менше.
“Аутисти завжди були серед нас, – зазначає Шеннон Роуз. – Але ми не мали чіткого уявлення, скільки їх”.
У всьому винні гени?
Розвиток аутизму часто зумовлений спадковими факторами, каже Свен Сандін, психіатричний епідеміолог з Каролінського інституту в Стокгольмі та медичної школи Ікан у Нью-Йорку.
Дослідження Сандіна, проведені в п’яти країнах з високим рівнем доходу, показали, що аутизм наслідується приблизно на 80 %.
Іншими словами, за більшістю випадків стоїть генетика.
Дослідження, проведені у Швеції, показали, що аутизм частіше зустрічається у хлопчиків (87%), ніж у дівчаток (75,7%).
Вчені також порівнювали рівень аутизму серед близнюків, і виявили: якщо в одного ідентичного близнюка є аутизм, то є 90% ймовірності, що в другого близнюка він теж буде. Для не ідентичних близнюків ця ймовірність становить 40%.
Однак знання того, що аутизм передається у спадок, не означає, що якийсь один ген відповідає за всі випадки аутизму.
Насправді виявлено понад 100 генів, які мають певний зв’язок із цим діагнозом, хоча вони не обов’язково специфічні для аутизму, і часто пов’язані з іншими захворюваннями.
Однак точні причини аутизму залишаються значною мірою невідомі, вказує Сандін.
Інші причини
Розвиток аутизму також пов’язаний з різними додатковими факторами.
Раніше однією з причин називали відсутність належної любові й турботи з боку батьків. Однак це твердження не має жодних доказів.
Сандін також скептично ставиться до ідеї про те, що вживання антидепресантів жінкою під час вагітності впливає на ризик розвитку аутизму в її дитини.
Деякі дослідження виявили, що аутизм може бути пов’язаний з вищим віком батьків, оскільки сперматозоїди старших чоловіків містять більше мутацій.
Серед інших імовірних факторів – передчасні пологи, низька вага дитини при народженні.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Багато людей живуть, відчуваючи себе “іншими”. І не розуміють, чому
Є припущення, що певну роль може відігравати довкілля, зокрема пестициди і забруднення повітря.
Вчені також виявили взаємозв’язок розвитку хвороби з інтервалами між пологами та станом здоров’я матерів, зокрема діабетом, курінням та ожирінням.
Однак це важко простежити, зізнаються науковці. Незрозуміло, чи впливає, наприклад, вага тіла матері на розвиток аутизму, чи просто літні матері, як правило, мають зайві кілограми, каже Сандін.
“Насправді ж збільшення випадків аутизму так сильно нас лякає, бо ми не створили належну систему підтримки, що супроводжує діагноз”, – вважає Гросс.
З нею погоджується Шеннон Роуз.
“Справжня криза – не в аутизмі, а в догляді та підтримці, яких так не вистачає”.
Її Лео – 24, і він любить піші прогулянки і піцу.
А поки Шеннон продовжує шукати найкращі способи підтримки для свого сина, дослідники не менш активно вивчають цей складний неврологічний розлад.
