Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Є побоювання, що ціни на ліки спочатку впадуть, а потім знову виростуть
Президент та уряд обіцяють, що ліки в Україні суттєво подешевшають. Деякі – вже з 1 березня, решта – пізніше. Це має статися завдяки адміністративному регулюванню цін, а також домовленостям з виробниками ліків.
Спочатку з’явилася урядова постанова, згідно з якою ціни на 100 видів найпопулярніших ліків мають знизитися на 30% вже з 1 березня. Згодом до списку додали ще 100 позицій. На частину цих ліків ціни мають знизитися з березня, на частину – з квітня. Анонсоване зниження цін на другу сотню – 10-50%.
Щодо решти препаратів, то ситуація поки що не визначена. Бо, хоча й Верховна Рада ухвалила закон 11493, який, на думку уряду, має змінити ціни на ліки, його ще не підписав президент.
У той самий час представники бізнесу та експерти галузі вже протестують, вважаючи, що регуляція фармринку загрожує кризою у фармацевтичній галузі і може призвести до зникнення з аптек життєво важливих препаратів.
Фармбізнес закликає Володимира Зеленського ветувати закон.
Але міністерство охорони здоров’я каже, що вважає регуляцію найбільш ефективною за ситуації, коли ціни на ліки зростають.
За даними МОЗ, з 2022 року ліки українського виробництва подорожчали на 25-131%.
Що стало причиною протестів виробників та продавців ліків і чому вони кажуть про ймовірність дефіциту ліків?
ВВС Україна розбиралася в цьому, читаючи ухвалені закони і постанови та спілкуючись з фахівцями.
Що буде з цінами з 1 березня
Українські виробники ліків зобов’язалися знизити на 30% ціни на 100 найпопулярніших ліків українських виробників з 1 березня. Вони підписали декларацію про це, а Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову.
Першими декларацію підписали близько 10 виробників ліків. Саме ліки їхнього виробництва увійшли до списку препаратів, які аптеки з 1 березня продаватимуть за нижчою ціною. Найбільше препаратів, на які знизять ціни, виробляють “Київський вітамінний завод”, “Дарниця”, “Фармак” та “ІнтерХім”. Серед виробників також “Кусум Фарм”, “Юрія-Фарм”, “Артеріум”, “Віола”, “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”.
Ліки у списку, які мають подешевшати майже на третину, – це переважно ті, що є у кожній домашній аптечці і які користуються попитом. Серед них ібупрофен, цитрамон, парацетамол, валідол, корвалол, левоміцетин, діазолін, нафтизин, піколакс, фізрозчин, розчин глюкози, мукалтин, амброксол та інші.
Щоправда, серед 100 найменувань чомусь є близько 10 видів аскорбінової кислоти з різними смаками та краплі для носа “Нафтизин”.
Однак, як пояснював міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, 100 препаратів обирали, проаналізувавши обсяги продажів і популярність препаратів за підсумками 2024 року.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Експерти прогнозують, що ініціативи уряду можуть призвести до дефіциту ліків
Після тижнів обговорення і критики МОЗ оголосив про знижки на ще один список зі 100 ліків. Список опублікований на сайті МОЗ.
Серед них будуть знеболювальні, сорбенти, вітаміни, мікроелементи, антибіотики, анестетики, протиепілептичні засоби, жарознижувальні, ліки для регуляції тиску.
Проте такий адміністративний спосіб врегулювати ціни на ліки експерти називають не надто ефективним. Зокрема, Павло Ковтонюк, співзасновник “Українського центру охорони здоров’я” (UHC) та колишній заступник міністра охорони здоров’я, каже, що пропозиції уряду не враховують інфляцію та інші чинники.
“Уявімо, що ця політика спрацювала. І середній чек з аптеки зменшився з 600 гривень до 500 чи 400 гривень. Але за рік інфляція “з’їсть” цю різницю, бо сировину завозять з-за кордону, бо ростуть ціни на все”, – говорить Павло Ковтонюк.
Чому бізнес почав протестувати
Досягти домовленостей про зниження цін на перші 100 видів видів ліків владі і бізнесу вдалося досить швидко. Однак інші кроки Кабміну і Верховної Ради на шляху регуляції цін спричинили протести учасників фармринку.
Вони вважають ухвалені урядом і парламентом рішення суттєвим бар’єром для ведення бізнесу, які можуть призвести до скорочення діяльності міжнародних компаній-виробників ліків на території України. А також до того, що з аптек зникнуть життєво важливі препарати.
Профільні асоціації виробників, дистриб’юторів та продавців ліків, а також Європейська бізнесасоціація (ЄБА) 13 лютого провели форум і закликали президента зупинити рішення уряду та парламенту.
Урядова постанова вже діє, а закон ще має підписати президент. Якщо це станеться, то норми закону набудуть чинності через два місяці після опублікування.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Новації, які пропонують уряд і парламент, критикують не лише виробники і дистриб’ютори, а й Європейська бізнесасоціація.
Що ж так обурило виробників, постачальників та продавців ліків?
Йдеться про три ключові новації.
Перша – Кабмін своїм рішенням заборонив дистрибʼюторам встановлювати націнку на всі лікарські засоби вище ніж 8 відсотків від оптової ціни, а аптекам – вище ніж 35%. І ця норма почне діяти вже з 1 березня. Бізнес вважає це обмеження занадто низьким.
Друга новація, яку критикує фармринок, закріплена в законі і її реалізація залежить від того, чи підпише його президент. Йдеться про обмеження для виробників і імпортерів: вони зможуть реалізовувати ліки лише в обмеженому обсязі – не більше ніж 20% їхнього чистого доходу за попередній рік.
Депутати, які голосували за цю статтю закону, кажуть, що метою було усунути монополію на фармацевтичному ринку.
“Цим законом прибирається монополія на ринку двох посередників-дистриб’юторів, які опанували ринок на 175 мільярдів гривень в рік і які довели систему до того, що у нас в аптеках у півтора, два, три рази вищі ціни, ніж у європейських аптеках на найважливіші препарати”, – цитує лідерку “Батьківщини”, яка активно підтримувала ці обмеження, партійний сайт.
Проте такі оптимістичні заяви Юлії Тимошенко поділяють далеко не всі. Зокрема, членкиня комітету парламенту з питань здоров’я нації Ольга Стефанишина вважає, що такі зміни “створюють ще одну бюрократичну смугу перешкод”.
“Це змусить компанії або значно затримувати поставки, або просто піти з ринку України. Тобто деякі ліки зникнуть, деякі здорожчають”, – пише вона у фейсбуку. Однією з причин Стефанишина називає відсутність офіційної інформації про те, якими були ті 20% минулорічних продажів по кожній позиції ліків.
Третє зауваження фармбізнесу стосується норми про створення національного каталогу цін, який, за задумом влади, стане стримуючим фактором для зростання цін на ліки. Ця норма також запрацює, коли президент підпише відповідний законопроєкт.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, В уряді обіцяють, що знизять ціни на ліки
Як пояснює голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький, виробники чи імпортери зобов’язані будуть вносити до нього ціну на лікарські препарати.
Ця ціна не може перевищувати референтну ціну з трьох країн Східної Європи. Аптеки продаватимуть ліки за однією з трьох найнижчих цін, яка буде вказана у відкритому каталогу цін.
“Якщо ціна буде перевершувати референтну, ми не дозволятимемо цей лікарський засіб реалізовувати в аптеках”, – заявляв Віктор Ляшко.
За словами міністра, підвищення ціни на такі ліки буде можливим лише у разі коливання курсу валют у межах 5-10%, натомість зниження цін можна буде робити “хоч щодня”.
Але, як пояснюють в ЄБА, якщо ліки не потраплять до національного каталогу через те, що ціни на них не можуть бути знижені, виробники не зможуть їх реалізувати і матимуть збитки.
Чому ростуть ціни
І уряд, і президент обґрунтовують потребу в регулюванні ринку тим, що ціни на ліки в Україні швидко ростуть, бо виробники, постачальники та аптечні мережі роблять на них великі націнки.
Так, за даними Віктора Ляшка, ціни на ліки українського виробництва збільшилися від початку російського вторгнення 2022 року на 25-131% .
“Якщо виокремити ліки, які найбільше купують українці, то ціни на них зросли на 70 до 110 відсотків”, – пише Ляшко у фейсбуку.
Міністр охорони здоров’я каже, що “збалансувати інтереси усіх завдяки механізму конкуренції та забезпечити прийнятні ціни на ліки не вдалося”, саме тому влада вдається до адміністративних заходів.
Що може чекати хворих
Експерти та ті, хто займається постачанням ліків, кажуть, що такі новації регулювання у разі набуття чинності призведуть до того, що з ринку можуть взагалі зникнути життєво необхідні препарати.
Фонд “Таблеточки” багато років закуповує препарати для онкохворих дітей. Купують ліки в основному з-за кордону, бо їх офіційно не завозять в Україну.
На думку виконавчого директора фонду В’ячеслава Бикова, застосування мінімальних націнок та інші заходи регуляції можуть відлякати міжнародних виробників. Тому, вважає він, онкопацієнти стикнуться з тим, що частина ліків зникне з офіційного ринку.
“Ризики, які несе цей новий підхід, – якісні новітні препарати не будуть з’являтися, а ті, що є на нашому ринку, можуть зникнути і з’явитися на” чорному” за вищими цінами”, – вважає він.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Люди витрачають на препарати, від яких залежить їхнє життя, десятки тисяч гривень
Представник “Таблеточок” каже, що оригінальні імпортні препарати пропонують замінити українськими аналогами, а вони можуть мати нижчу ефективність.
“Якщо в Україні місце оригінальних препаратів займуть дешеві дженерики, можемо очікувати зниження якості життя під час та після лікування. Оригінальний препарат може бути “чистіший” у буквальному сенсі. У дженериках більше домішок, що може призвести до додаткових алергічних реакцій чи ускладнень”, – каже Биков у коментарі ВВС Україна.
Думку, що така регуляція ринку ліків відлякає міжнародних виробників, поділяє і гендиректор ТОВ “Ново Нордіск Україна” Владислав Мороз. В інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” він припустив, що обмеження, що їх запроваджує влада, можуть вплинути на асортимент аптек, бо через складнощі у формуванні націнок і покритті витрат іноземні компанії просто підуть з українського ринку.
За оцінкою Мороза, особливо це може торкнутися вартісних ліків, які потребують спеціальних умов зберігання і транспортування, а також життєво-важливих препаратів для пацієнтів із хронічними захворюваннями, таких як цукровий діабет і серцево-судинні захворювання.
Скептично оцінює запропонований урядом шлях здешевлення ліків і Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) та колишній заступник міністра охорони здоров’я.
“Якщо ти доволі грубо втручаєшся в ринок, то ніколи не знаєш, якими будуть наслідки цього втручання. Робота з ринком так просто не працює. Тому треба бути дуже обережними з такими ініціативами”, – говорить він.
“Коли держава думає, що вона сама буде регулювати ринок, то це завжди закінчується дефіцитом, який може виникнути в іншому місці. Більшість життєво необхідних ліків – це імпортні ліки, до нас їх завозять. Міжнародні компанії не будуть розбиратися, хто які надбавки тут робить. Вони подивляться показники і припинять завозити препарат”, – зазначає Павло Ковтонюк у коментарі ВВС Україна.
“Знижувати ціни на деякі звичайні ліки й цим ставити під загрозу життєво необхідні – чи це хороша ідея?” – запитує ексзаступник міністра охорони здоров’я.
“Розумію занепокоєння ринку, – відреагував на критику фармбізнесу голова профільного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький. – Найближчим часом МОЗ презентує підзаконні акти, де будуть докладно прописані всі норми, а учасникам ринку нададуть роз’яснення”.
Чи є інший спосіб зробити ліки доступнішими
Ситуація з цінами на ліки давно потребувала змін. Сума, яку українці в середньому витрачають на ліки за місяць, зростає щороку, за даними дослідження “Індекс здоров’я”. Якщо у 2016 році це було 550 грн, у 2020 – 750 грн, то у 2023 році – 1576 грн.
Якою б не була розумна ціна ліків, каже Павло Ковтонюк, вони завжди будуть дорогими для незаможної частини суспільства – пенсіонерів, людей, які мають серйозні хронічні захворювання.
“Щоб ліки в Україні не були “дорогими”, люди зі скромними статками не повинні купувати життєво необхідні препарати. Ні в аптеці, ні якщо потрапляють до лікарні”, – говорить Ковтонюк і додає, що їх мали б покривати державні програми.
Поки що, за даними Proxima Research, 88% ліків українці купують за власні кошти і лише 12% споживання ліків покриває держава своїми програмами.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Застосування мінімальної ціни й державна регуляція може відлякати міжнародних виробників, прогнозують експерти
В Україні п’ять років існує програма “Доступні ліки”, яка дозволяє людям з деякими хронічними захворюваннями безоплатно отримувати ліки в аптеках за електронним рецептом або з незначною доплатою.
У 2020 році бюджет програми був 2,1 млрд гривень, на 2025 рік — 6,6 млрд грн. Програма “Доступні ліки” зараз працює в усіх аптеках країни та охоплює понад 650 найменувань ліків.
На думку Ковтонюка, цю програму потрібно максимально розширити, щоб більшість основних ліків, за якими до аптек регулярно ходять люди з низькими статками, оплачувала Національна служба здоров’я України.
Паралельний імпорт
Ще один шлях здешевлення ліків в Україні пропонує пацієнтська спільнота – запровадження паралельного імпорту на аптечні закупівлі.
Одна з найбільших пацієнтських організацій країни “Пацієнти України”, яка представляє інтереси важкохворих людей, надіслала звернення президенту з проханням запровадити паралельний імпорт ліків.
Це дозволить офіційно ввозити оригінальні лікарські засоби з країн, де вони коштують дешевше, без участі офіційного представника виробника, але з дотриманням усіх норм якості та безпеки.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Якою б не була розумна ціна ліків, вони завжди будуть дорогими для незаможної частини суспільства, кажуть експерти
Наприклад, метилфенідат, препарат для лікування психічних розладів у дітей, коштує в Україні 4900 грн за пакування. В Іспанії цей же препарат можна придбати за 1350 грн – тобто в 3,6 раза дешевше, кажуть у “Пацієнтах України”.
Поки ж хворі часто змушені шукати альтернативні способи отримання дорогих ліків, наприклад, завозити їх через знайомих з-за кордону чи купувати онлайн.
Лікування раку залишається дорогим
Але є категорії ліків, які не потрапляють ні під державні програми, ні під регулювання цін, і при цьому вони залишаються критичними для пацієнтів.
У Оксани – рак легень. Один з препаратів, який життєво необхідний жінці і який вона приймає вже впродовж тривалого часу, коштував близько 80 тис гривень за пакування. Це величезна сума для сімейного бюджету Оксани.
З січня 2025 року ціна на її ліки “Алекенза”, за даними сервісу tabletki.ua, зросла з 80 тис гривень до 92 тис за пакування.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Іноді люди змушені витрачати на ліки всі свої заощадження
Це лікування не покриває держава у рамках пакетів НСЗУ, його немає у переліку 200 ліків, ціна на які має знизитися з 1 березня.
“У цьому переліку взагалі немає онкопрепаратів”, – каже ВВС Україна Вікторія Романюк, засновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”, що об’єднує десятки тисяч людей з онкозахворюваннями в Україні.
За її словами, останнім часом багато пацієнтів громадської організації повідомляють про здорожчання препаратів для лікування раку.
“Ми не знаємо, чи пов’язано це з майбутньою регуляцією цін державою, чи це інфляція. Але люди змушені купувати ці дорогі ліки самі, бо для них немає іншого виходу”, – говорить Вікторія Романюк.
