Автор фото, Getty Images
Фінська традиція сауни з подальшим зануренням у крижану воду або перекочуванням у снігу поширюється по всьому світу. Що ж каже наука про її заявлені користі для здоров’я?
Інколи я замислююсь: навіщо я це роблю зі своїм тілом? Щойно я пробіглася зимовим парком у фінському місті Оулу, за 170 км на південь від Полярного кола. Температура повітря була -15°C.
Менш ніж за годину після цього я вже заходила до сауни – дерев’яної кімнати з приглушеним світлом, де від масивної дров’яної печі йде жар. Термометр показував 85°C.
Поки я сиділа там, обливаючись потом, один із відвідувачів вилив черпак води на гарячі камені – утворився “льойлю”, як називають це фінською: раптовий спалах пари, що стрімко пронизує повітря. Це потужне відчуття, майже шок. Жар проникає глибоко в шкіру й м’язи, знімаючи будь-яку напругу.
Але мені цього було замало. Вийшовши на мороз, я спустилася по вкритій кригою драбині у крижану воду річки Оулу, температура якої була близько +1°C. Я відчула пронизливий біль, ніби мені в шкіру одночасно встромили мільйон голок.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
End of Найпопулярніше
Але я не вистрибнула назад. Натомість я повільно порахувала до 12. І за кілька секунд біль зник – я навіть почала почуватися нормально. Це було майже як крижані обійми. Коли я вилізла з води, повітря здалося майже теплим.
Для когось це може звучати як ранок божевільного мазохіста. Але ця послідовність – холод, спека, знову холод – змушує мене почуватися дивовижно живою. Сауну з наступною крижаною ванною у спортивній медицині називають контрастною терапією, і вона на диво приємна. Коли я це роблю, відчуваю приплив енергії, що переростає у радість.
Це те, що я давно люблю – як і мільйони інших фінів, які регулярно беруть участь у традиційних ритуалах відвідування сауни. Це настільки важлива частина життя у Скандинавії, що шведський учасник цьогорічного Євробачення – гурт Kaj, учасники якого родом із Фінляндії – присвятив свій виступ сауні. Їхня пісня “Bara Bada Bastu” (що приблизно перекладається як “Просто сходи в сауну”) була серед фаворитів конкурсу та очолювала чарти перед виступом. У підсумку вона посіла четверте місце.
Для тих, хто не з Фінляндії, такий різкий перехід від холоду до спеки, а потім знову до холоду може здаватися екстремальним, але ця оздоровча практика вже вийшла за межі Скандинавії й поширюється у світі.
Тож я вирішила заглибитися в науку про фінську сауну й дізнатися, чи справді це корисно для мене.
Автор фото, Antti Leinonen
Підпис до фото, Еріка Бенке, авторка цієї статті, роками насолоджується саунами в поєднанні з крижаними ваннами
“Фіни ходять до сауни щонайменше раз на тиждень і проводять там від п’яти до тридцяти хвилин при температурі близько 80–100°C”, – каже Гейккі Юнккарі, лікар і член правління Фінського товариства сауни, організації, яка з 1937 року популяризує культуру сауни.
Сауни існують уже тисячі років, і їхнє відвідування – глибоко вкорінена частина фінського життя. Ця традиція об’єднує покоління й регіони. Сауни навіть були включені до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
У країні з населенням 5,5 мільйона налічують приблизно 3,3 мільйона саун – тобто вони доступні майже кожному. Користувачі часто охолоджуються в крижаному озері чи річці, або приймають холодний душ. Зазвичай люди чергують гаряче й холодне кілька разів, каже Юнккарі.
Але перехід від спеки до крижаного холоду – це інтенсивне відчуття, яке впливає на кровообіг у людському тілі, каже Сетор Кунунсор, епідеміолог серцево-судинних захворювань з Університету Манітоби.
“Коли ви заходите в сауну, температура тіла повільно піднімається з 37°C до близько 39°C. Судини розширюються, ви починаєте пітніти, і це знижує тиск, – каже він. – Коли ж ви занурюєтесь у холодну воду, усе навпаки: судини звужуються, і тиск зростає”.
У медичних публікаціях неодноразово обговорювали потенційні переваги та ризики саун і холодних ванн, однак Юнккарі попереджає: багато з цих досліджень не мають достатньої наукової якості.
“Лише небагато з них є якісними контрольованими дослідженнями”, – каже він, маючи на увазі науковий метод, за якого учасників випадково розподіляють по групах для перевірки ефективності якогось втручання, наприклад, ліків або процедур.
Водночас у медичній літературі є зафіксовані випадки, коли люди хворіли або навіть помирали після різкого переходу з сауни до крижаної води. Наприклад, у дослідженні 1998 року описаний випадок у Японії, коли людина померла від серцевого нападу після занурення в холодну воду одразу після сауни.
Втім, за наявними даними, такі випадки вкрай рідкісні, і зазвичай трапляються з людьми, які вживали алкоголь або мали хронічні захворювання.
Деякі дослідження також попереджають, що короткі відвідування сауни з різким охолодженням можуть спричинити аритмію у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Один звіт 2024 року описує випадок у Бірмінгемі у Британії, де пацієнта довелося госпіталізувати на 12 днів після теплового удару в сауні, що призвів до серцевого нападу, судом і ураження печінки та нирок.
Але є й інші докази того, що регулярне відвідування сауни може мати захисний ефект проти раптової серцевої смерті.
Кунунсор співпрацює з фінським кардіологом та дослідником Ярі Лаукканеном у межах найбільшого на сьогодні дослідження, присвяченого сауні та крижаним ваннам. Їхнє дослідження базується на 20-річному спостереженні за 2 682 чоловіками середнього й старшого віку зі східної Фінляндії.
Це дослідження, яке є частиною довготривалого спостереження, свідчить про позитивний вплив сауни на дихальну систему, серце та ризик деменції.
“Відвідування сауни кілька разів на тиждень пов’язане зі зниженням ризику високого тиску, серцевих захворювань і раптової серцевої смерті”, – каже Кунунсор.
Причина, як підозрюють дослідники, може полягати в тому, що чергування тепла та холоду впливає на судини, які швидко розширюються й звужуються. Це може зменшувати жорсткість артерій, а також допомагає боротися з іншими факторами ризику, як-от запалення та стрес.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У Фінляндії прийнято поєднувати сауну з зануренням у крижану воду
Ті, хто поєднує сауну з фізичними вправами, можуть отримати ще більше користі для серцево-судинної системи, додає Кунунсор. Він і його колеги провели рандомізоване контрольоване дослідження, в якому одна група з 47 учасників відвідувала сауну та займалася фізичними вправами тричі на тиждень протягом восьми тижнів, тоді як інша група лише займалася вправами.
“Ми виявили, що поєднання сауни з фізичним навантаженням дало в середньому зниження тиску на вісім міліметрів ртутного стовпчика, – каже Кунунсор. – Це суттєве зниження”.
Є також дослідження, які вказують, що використання сауни може бути корисним і для мозку.
У 2017 році Кунунсор і його колеги опублікували дослідження за участі понад 2 300 чоловіків протягом 20 років. Чоловіки, які відвідували сауну два-три рази на тиждень, мали на 20% нижчий ризик хвороби Альцгеймера та на 22% нижчий ризик деменції, ніж ті, хто ходив у сауну лише раз на тиждень. Ефект був ще сильнішим за більш частого відвідування: ризик деменції знижувався на 66%, а Альцгеймера – на 65% серед тих, хто відвідував сауну від чотирьох до семи разів на тиждень у порівнянні з тими, хто ходив туди лише раз на тиждень.
“Ми виявили чіткий обернений зв’язок між частотою відвідування сауни та ризиком деменції й хвороби Альцгеймера”, – каже Кунунсор.
Проте дослідження не порівнювало ці ефекти з тими, хто взагалі не користувався сауною, тому результати можуть також відображати особливості стилю життя людей, які мають час і можливість регулярно відвідувати сауну. Крім того, варто пам’ятати, що подібні спостережні дослідження не доводять причинно-наслідковий зв’язок, а лише вказують на наявну тенденцію, яку потрібно детальніше досліджувати.
Попри це, спостереження Кунунсора і Лаукканена також натякають на можливе зниження ризику психічних розладів серед тих, хто часто користується сауною.
Відомий фінський лижник Юха Мієто розповів, що саме сауна допомогла йому та його синові впоратися з психологічною травмою після раптової смерті дружини.
“Це був страшенний шок. Сину щойно виповнилося вісім років. Я почав щовечора розігрівати сауну о шостій годині. Це стало ритуалом, який приносив спокій”, – згадує Мієто.
“Ми підтримували цю традицію багато років. Сауна відіграла ключову роль у тому, щоб ми знайшли внутрішній мир і ритм у житті”, – додає він.
Одне з можливих пояснень – те, що перебування в гарячому, наповненому ароматами приміщенні спричиняє короткочасні зміни в рівні гормонів, які сприяють розслабленню. Наприклад, контрольоване дослідження показало, що регулярне відвідування сауни зменшує інтенсивність хронічних головних болів.
“У сауні зростає рівень гормонів, які відповідають на фізіологічний стрес. Підвищується рівень ендорфінів – природних покращувачів настрою, наших внутрішніх “гормонів щастя”, – каже Ілпо Хухтаніємі, ендокринолог з Імперського коледжу Лондона, який є співавтором огляду досліджень впливу сауни на гормони. – Також зростає рівень гормону росту, хоча всі ці зміни зазвичай короткочасні”.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У сауні підвищується рівень ендорфінів – природних покращувачів настрою
Марта Ньюсон, доцентка психології з Університету Гринвіча у Великій Британії, зараз проводить дослідження разом із Британським товариством сауни, щоб з’ясувати, як ритуали, пов’язані з відвідуванням сауни, впливають на психічне здоров’я.
“Сауна – це простір, де тимчасово скасовуються наші норми й звички: ми знімаємо одяг, сидимо поруч, терпимо екстремальні умови разом, – каже вона. – Це чудове ритуальне середовище, в якому може відбутися трансформація особистості”.
Терапевтка Лаура Фун говорить, що тепла, тиха атмосфера викликає відчуття розслаблення.
“Сьогодні ми постійно перебуваємо в стані напруги, – каже вона. – Занурення в заспокійливу темряву сауни – це глибоко цілющий досвід”.
Вона навіть порівнює це з поверненням у лоно матері: сауна – це безпечно й заспокійливо.
Але коли ти вибігаєш із сауни й пірнаєш у крижану ополонку – це вже навряд чи схоже на материнське лоно, правда ж?
Коли людина занурюється у холодну воду, у неї підвищується частота серцевих скорочень і артеріальний тиск – це реакція, відома як “холодовий шок”. Як правило, після виходу з води серцебиття та тиск швидко повертаються до нормального рівня.
Досить парадоксально, але регулярний контакт із холодною водою може призвести до протилежного ефекту: зниження середньої частоти серцебиття і артеріального тиску.
Хухтаніємі каже, що відбувається і гормональна реакція: холод стимулює вивільнення нейромедіаторів, зокрема норадреналіну, який відіграє важливу роль у реакції організму “бий або тікай”. Він підвищує тиск, викликає стан пильності та прилив енергії.
“Холодна вода підвищує рівень інших гормонів – серотоніну, кортизолу, дофаміну та ендорфінів, які беруть участь у регуляції емоцій і стресу”, – каже Хухтаніємі.
Крижані ванни можуть мати різноманітний вплив як на тіло, так і на психіку, каже Антті Ліндфорс, культуролог з Гельсінського університету та зимовий плавець, який опитував інших учасників зимових купань про їхній досвід.
Його основний висновок, отриманий з 640 відповідей, полягає в тому, що люди, які займаються зимовим плаванням, кажуть, що це робить їх сміливішими і впевненішими в собі.
“Люди сприймають занурення у крижану воду як психологічне випробування. Коли ти це зробив, усе інше вже не здається таким складним”, — каже Ліндфорс.
Автор фото, Erika Benke
Підпис до фото, Лаура Фун каже, що сауни забезпечують людей місцем для відпочинку
Дослідження свідчать, що холод підсилює емоції та тілесні відчуття. Ліндфорс припускає, що навчання розслабленню під час болючих відчуттів, викликаних холодом, наприклад, може допомогти людям краще справлятися зі стресом в інших сферах життя.
Одне фінське дослідження за участю 49 осіб показало, що зимові плавці повідомляли про зниження втоми, покращення настрою та самооцінки порівняно з контрольною групою.
“Зимове плавання, ймовірно, не є чудодійним засобом від проблем із психічним здоров’ям, але це варто спробувати, – каже Ліндфорс. – Ключ до успіху – навчитися приймати холод, а не заклякати на кілька болючих секунд і поспіхом тікати”.
Ліндфорс вважає, що найкращі результати досягаються при температурі води від 0 до 10°C (32–50°F) і при зануренні щонайменше на 30 секунд по два-три рази на тиждень.
Втім, купання у дуже холодній воді може бути небезпечним. Деякі люди загинули під час таких занурень через ризики, зокрема холодовий шок і втрату здатності до руху.
Медичні експерти попереджають, що це може спричинити небезпечне підвищення артеріального тиску, особливо у людей з невиявленими проблемами серця. Вони також рекомендують мати поруч когось для нагляду, якщо виникнуть труднощі у воді.
Також є ризик переохолодження, якщо перебувати у холодній воді надто довго.
Ліндфорс застерігає, що важливо адаптовуватися до води поступово, використовуючи щоразу холоднішу.
“Організму потрібно приблизно два тижні, щоб звикнути. Важливо не перестаратися – залишайтесь у воді лише доти, доки це відчувається комфортно”, – каже він.
Хухтаніємі з ним погоджується:
“Робити це поступово – дуже важливо, – каже він. – Поступова адаптація допомагає зменшити негативні ефекти”.
Ліндфорс і Хухтаніємі зазначають, що досі невідомо, як багаторічні практики крижаних купань впливають на людський організм – довгострокових досліджень на цю тему ще не проводили.
Однак усвідомлення того, що бодай частина досліджень підтверджує користь сауни та крижаних ванн, додало глибини тому, що раніше було для мене просто приємним ритуалом.
Сподіваюся, що моє тіло теж буде мені за це трохи більш вдячним.
