Автор фото, Getty Images
П’ять років минуло відтоді, як 11 березня 2020 року ВООЗ оголосила про пандемію коронавірусу. За даними організації, загалом вірусом заразилися понад 777 млн осіб у всьому світі, безпосередньо від нього померли 7 млн, а загальна кількість смертей з будь-яких причин, так чи інакше пов’язаних з вірусом, досягла приголомшливих 15 млн.
На піку пандемії уряди вживали безпрецедентних заходів, оголошуючи локдауни і відправляючи населення, по суті, на примусовий карантин, що тривав кілька місяців. Загалом локдауни зачепили 2,6 млрд людей.
Руйнівні наслідки пандемії досі відчуваються у всьому світі, але деякі аналітики вказують і на позитивні уроки, які вдалося вивчити завдяки цьому похмурому періоду.
За словами фахівчині зі стресу та травм, колишньої професорки Брюссельського вільного університету Елке ван Хооф, локдауни стали “найбільшим психологічним експериментом в історії”.
Ми відібрали чотири найпозитивіші, на наш погляд, аспекти, які можна розглядати як спадщину того складного періоду.
Прорив у технологіях виробництва вакцин
Вченим знадобилося лише дев’ять місяців для розробки ефективної вакцини від ковіду (вірусу Sars-Cov-2). І досягли вони цього завдяки технології, яка здійснила революцію в галузі щеплень у всьому світі.
Синтетичний РНК-месенджер (мРНК, транспортно-матрична РНК) вже кілька років вивчали як ефективний механізм розробки програм масової вакцинації, але ця розробка різко прискорилася з приходом пандемії ковіду.
Компанії Pfizer (США) спільно з BioNtech (Німеччина) та Moderna (США) у своїх дослідженнях застосували механізм мРНК для створення вакцини у рекордні терміни, що дозволило мільйонам людей зробити щеплення, які захистили їх від найгірших наслідків вірусу.
8 грудня 2020 року 90-річна британка Маргарет Кінан стала першою на Заході людиною, якій зробили щеплення від ковіду. Угорська біохімікиня Каталін Каріко та американський імунолог Дрю Вайсман, які розробили цю вакцину, отримали за це у 2023 році Нобелівську премію з медицини.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Ця літня британська леді на ім’я Маргарет Кінан стала першою людиною у світі, якій у грудні 2020 року зробили щеплення від COVID-19 вакциною компанії Pfizer у рамках програми масової вакцинації
Докторка Маргарет Гарріс, експертка ВООЗ з питань охорони здоров’я, називає перегони із розробки вакцин одним з найпозитивніших аспектів пандемії. “Ми стали свідками неймовірно швидкого розвитку технологій”, – заявила вона в інтерв’ю ВВС.
“Транспортно-матрична РНК на той час вже була відома, але тепер ми бачимо, як її використовують для нових розробок, зокрема вакцин від раку”, – додала Гарріс.
Професорка Единбурзького університету та авторка книги “Можна запобігти: як пандемія змінила світ і як зупинити наступну пандемію” Деві Срідхар стверджує, що вивчені під час пандемії уроки дозволяють ефективніше виявляти та ідентифікувати нові спалахи вірусів.
“Наш науковий потенціал підвищився, наші платформи стали просунутішими, – каже вона. – Якщо на початку пандемії ставили питання про те, чи буде вакцина, то тепер – питання, як швидко ми зможемо її зробити”.
Крім того, ми змогли зʼясувати, як краще підготуватися до наступної пандемії, каже вона. Наприклад, у країнах, яким “вдалося досягти кращих результатів, до пандемії було здоровіше населення”.
Нова ера у сфері освіти
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Закриття шкіл під час пандемії вивело тему освіти на перше місце в політичному порядку денному в багатьох країнах
Закриття шкіл мало катастрофічні наслідки для дітей у всьому світі. За словами голови відділу освіти Міжамериканського банку розвитку Мерседес Матео, різке збільшення числа учнів, які покинули школу, і відтермінування навчанням на рівні початкової та середньої освіти залишаються одними з найважчих наслідків пандемії.
Але, попри невдачі, Матео бачить позитивне зрушення у тому, як сприймається сьогодні освіта.
“Справді, перенесення дебатів про освіту в XXI століття […] дуже позитивно вплинуло на переосмислення всієї системи освіти”, – заявила вона в інтерв’ю ВВС.
“Під час пандемії стало зрозуміло, що сфера освіти залишається однією з найменш оцифрованих”, – пояснює Матео, і будь-які зміни в цьому напрямку стикаються з відчутним опором. Але, за її словами, Covid-19 все ж таки змусив перейти до гнучкішої гібридної освіти.
В результаті, каже Матео, ідея використання класної кімнати як виключно фізичного та статичного простору залишилася у минулому.
Проблеми пандемії посунули сферу освіти на вищі позиції у політичному порядку денному.
Крім того, на думку Матео, пандемія підвищила обізнаність щодо ролі шкіл у суспільстві.
В Україні одразу після ковіду сталось російське вторгненння, що зруйнувало багато шкіл і ще більше змінило освіту, залишивши багатьох дітей на дистанційному навчанні.
Зсув парадигми у сфері праці
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Деякі аналітики вважають, що вимушені відпустки під час пандемії ефективно допомогли країнам уникнути рецесії
Хвилі блискавичних звільнень і подальше зубожіння значних верств населення стали одним з найсерйозніших наслідків Covid-19. Пандемія також призвела до того, що на ринку праці в різних сферах поменшало молодих людей і жінок, що залишається однією з найсерйозніших проблем для світової економіки.
Як каже фахівець з питань економіки праці Міжнародної організації праці (МОП) Герсон Мартінес, одним із уроків періоду пандемії стало те, що політика захисту зайнятості та доходів (наприклад, довгострокові відпустки без втрати робочого місця) допомогла пом’якшити удар від уповільнення економіки. Він не сумнівається, що такі стратегії прискорили її відновлення.
Хоча ринок праці відновився відносно швидко, у своєму останньому звіті МОП попереджає, що цей процес зупиняється через такі фактори економічного тиску, як геополітична напруженість, зміна клімату та дедалі більший державний борг.
Але, мабуть, найочевиднішою зміною робочого процесу став перехід до віддаленої та гібридної роботи. Попри те, що багато світових компаній наполягають на повному поверненні до роботи в офісах, дані про переваги гібридної роботи в плані продуктивності є неоднозначними.
Багато урядів прийняли передове законодавство про віддалену роботу, наприклад, запровадили велику гнучкість і закони про “право на відключення” (у таких країнах, як Ірландія та Франція).
Крім того, на думку Мартінеса, технологічна революція, яка розпочалася з пандемією, надала також чудову можливість для швидшого підвищення продуктивності, наприклад, з використанням штучного інтелекту для оптимізації процесів у різних галузях.
Важливість психічного здоров’я
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Фахівчиня із травм Елке Ван Хооф описує пандемію як “найбільший психологічний експеримент в історії”
Життя під замком, невизначеність, самотність, страх і розпач, що поширилися по всьому світу, вже самі по собі стали причиною психологічної травми.
Такі організації, як ВООЗ та Панамериканська організація охорони здоров’я (ПАОЗ), провели поглиблені дослідження зростання депресивних та тривожних розладів, а також поширеності суїцидальної поведінки та думок після пандемії.
Однак на думку психологині Лаури Рохас-Маркос, спеціалістки з тривожності, стресу та депресії, пандемія вплинула на “нашу емоційну пам’ять і наше ставлення до того, що відбувається […]. Це був поворотний момент, що супроводжувався не лише стражданнями, а й навчанням, набуттям нових знань”.
Вона каже, що тепер ми краще усвідомлюємо, як важливо дбати про наше психічне здоров’я, “не як про щось окреме від тіла, а як про щось […] повністю з ним пов’язане”.
“Люди скористалися можливістю переглянути своє життя і навчилися не приймати інших людей, своє оточення і навіть своє власне існування як належне”, – додає вона.
Як показало дослідження 2022 року, замовлене Всесвітньою службою ВВС у компанії GlobeScan, близько третини людей, опитаних у 30 країнах, заявили, що вони почуваються краще, ніж до пандемії.
Багато хто з них зізнався, що тепер вони проводять більше часу з сім’єю, краще відчувають зв’язок зі спільнотою, в якій живуть, з природою та загалом краще усвідомлюють свої пріоритети. Всі ці зрушення, за даними опитування, справили позитивний ефект.
Пандемія також викликала радикальні зміни у тому, як психологи тепер проводять свої терапевтичні сеанси, широко використовуючи відеозв’язок. Такий гнучкий похід, наприклад, дозволяє психологам спілкуватися з українськими солдатами прямо на полі бою або з пацієнтами, які мешкають у важкодоступних районах.
Пандемія також змусила нас пригальмувати і всерйоз задуматися про людську стійкість і співчуття – два основні, на думку Лаури Рохас-Маркос, елементи, що становлять нашу сутність. За її словами, саме знаки людської солідарності були тими яскравими моментами, які допомогли полегшити трагедію.
В Україні велика війна створила для людей набагато більші психологічні проблеми, які одразу після пандемії стали подвійним ударом для цілої нації.
